Потрапив під кулі, врятували наші військові. Історія священника з Сатанова, який їздить на фронт
Разом — до перемоги
У єдності сила — переконані українці, тому починаючи з першого дня повномасштабної війни об’єднуються у спільноти та роблять усе можливе для того, щоб якомога швидше настав день перемоги. Військові стоять на передових позиціях, а цивільні — активно волонтерять.
Надійний тил для ЗСУ створюють також мешканці Сатанівської громади. Вони збирають кошти на потреби українських військових, готують їм солодощі та м’ясні консерви, ліплять вареники, а ще — ремонтують автомобілі.
Свій бус — для медиків
Вже шосту автівку на передову передав і священник греко-католицького храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці отець Ігор Топоровський. Окрім цього, на фронт він віддав свій власний бус, який мав служити для потреб парафії.
— Думаю, що на фронті він потрібніший. Відвезли його медикам у напрямку Миколаєва, а придбаний джип — військовим у напрямку Ізюма, — уточнив священник.
Окрім автомобілів, сатанівчани передали військовим продукти харчування та засоби гігієни. З дороговартісних речей — тепловізор та коптер — їх допоміг придбати Дмитро Федлюк, священник родом із Городка, який зараз служить у Польщі. З Тернопільсько-Зборівської архиєпархії захисникам о. Володимир Фірман передав реанімаційні апарати.
Волонтерить з 2015 року
Волонтером отець Ігор Топоровський став ще у 2015 році. Каже, все розпочиналося зі слів парафіянок: «Ми би ліпили вареники для військових та випікали би смаколики, якби хтось завозив все це туди, куди потрібно». І священнослужитель сказав: «Ви ліпіть, а я завезу».
Не зважаючи на небезпеку, священнослужитель вже стільки разів був на фронті, що й важко злічити. Каже, не завжди здоров’я дозволяє вирушити у чергову далеку подорож, та він, попри все, часто відвідує тих, хто бореться за незалежність та територіальну цілісність України. А навколо себе отцю Ігорю вдалося згуртувати багатьох людей, які як і він, завжди готові допомагати.
— Вони сила, бо сам я нічого не вартий, — завжди і всюди наголошує скромний священник.
Життям завдячує військовим
Із початком повномасштабної війни настоятель храму у Сатанові почав залучати до надання допомоги не лише своїх парафіян та мешканців громади, але й друзів-земляків, які живуть за кордоном. Допомагають і вимушені переселенці. Таким чином, із Сатанівської громади військові почали отримувати більш цінні подарунки.
— Раніше ми передавали лише продукти харчування, засоби гігієни, ліки та інші, менш дороговартісні речі, які просили хлопці, а зараз закуповуємо для них автомобілі, ремонтуємо їх та переганяємо на передові позиції, — зауважує о. Ігор.
Реставрацією та ремонтом автівок у Сатанові зайнялися місцеві мешканці, зокрема — Олег Сабадах та Юрій Кошалко, спільно з Віталієм Грусевичем. Переганяти автомобілі отцю Ігорю допомагає священник з Кам’янця-Подільського о. Тарас Хомюк.
— Зазначу, що це нелегка справа. У березні цього року ми ледь не потрапили під обстріли, випадково заїхавши на окуповану територію. Та дякувати Богу, наші військові нас вчасно побачили та врятували від ворожих куль. Разом з тим, цей прикрий випадок нас не зламав. Ми будемо допомагати стільки, скільки буде потрібно. І не лише молитвою, адже перед військовими ми в боргу, — наголосив настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці.
