Останній ранок у статусі школярів
«Щоразу, коли звучить останній дзвоник, він сповіщає про те, що йде якась частинка твоєї душі. Це наші діти. А вчителі настільки багаті емоційно, що щороку дарують випускникам свою іскорку, аби вони мали цей заряд і йшли з ним по життю», — зазначила директорка Городоцького ліцею №1 Світлана Станиця під час свята останнього дзвоника.
Зворушливе свято
Ранок 29 травня. Центральна площа Городка наповнюється квітами, усмішками, хвилюванням і щирими обіймами. Тут лунає музика, фотографуються родини, а випускники востаннє збираються разом на шкільне свято. Сьогодні останній дзвоник пролунає для 57 одинадцятикласників та одинадцятикласниць Городоцького ліцею №1.
Урочистою ходою вони проходять площею: дівчата — у зелених сукнях, хлопці — у чорних штанах та білих сорочках. В очах — і радість, і хвилювання, і розуміння того, що це їхній останній день у статусі школярів.
— Для мене шкільні роки — це щось, що неможливо ні з чим порівняти. Це друзі, це життєві уроки. Мені дуже сумно через те, що сьогодні для мене востаннє лунає шкільний дзвінок. Прощатися зі школою, друзями і вчителями надзвичайно важко. Але я стараюся не падати духом. Попереду найважливіша подія, яка визначить мою майбутню долю, — складання НМТ. Сподіваюся, все буде так, як я хочу, — зазначила випускниця Маргарита Боднар.
Схожі емоції переживає й Альона Мазій. Каже, за два роки навчання ліцей став для неї справжньою другою домівкою.
— Загалом я в цій школі два роки, за які сталося дуже багато і сумних, і щасливих подій. Стоячи тут, на площі, мені не віриться, що це вже останнє шкільне свято. Усередині переповнюють різні емоції. Так, попереду у нас доросле життя, омріяні виші, але сумно прощатися з однокласниками. Сьогодні пригадую, як ми разом готувалися до благодійних концертів. Репетиції були емоційними, часом ми сварилися, але зрештою доходили до спільних рішень. Я буду сумувати за школою, друзями та нашими жартами..., — каже випускниця.
А ось випускник Денис Оседця, на відміну від багатьох однокласників, більше радів новому етапу життя, ніж сумував за школою.
— Сьогодні мене переповнюють лише позитивні емоції, попри те, що це наше останнє шкільне свято. Зі шкільних років згадую лише позитивні моменти — час, проведений із друзями, як ми веселилися. Але тепер у нас новий життєвий етап. Я вже подав документи у декілька навчальних закладів. Після складання НМТ буде видно, куди вступати. На кого — поки не скажу, але думаю, що навчатимуся або в Києві, або у Львові. Бажаю всім успіху і, звісно, перемоги нашій країні, бо це найголовніше, — зазначив випускник Денис Оседця.
Кращі з кращих
Свято традиційно розпочалося з виконання Державного гімну України та хвилини мовчання за загиблими захисниками. На лінійці згадали поіменно випускників ліцею, які колись так само стояли тут із квітами та стрічками, а сьогодні їхні життя забрала війна.
Після цього до школярів звернувся заступник Городоцького міського голови Артур Косінський. Він побажав учням гарних канікул, а випускникам — щасливої долі та попросив не забувати свою альма-матер.
Директорка ліцею Світлана Станиця підбила підсумки навчального року та вручила грамоти, дипломи й відзнаки найуспішнішим учням. Найбільше нагород отримав учень 9-Б класу Матвій Ярчак, який здобув звання «Кращий серед рівних».
— Дякую своїм учителям, які готували мене до олімпіад і конкурсів. Дякую мамі, яка дуже підтримувала та мотивувала мене. Впродовж року я старанно працював, тому, думаю, ця нагорода заслужена, — зауважив Матвій Ярчак.
Кращим серед рівних у 2026-му році став Матвій ЯрчакФото: Городок.Сity
Шкільний вальс
Після урочистої частини настала одна з найзворушливіших митей свята. Випускники дякували вчителям за підтримку та знання, дарували квіти, співали пісень й говорили слова, які довго не наважувалися сказати. А потім площа завмерла в очікуванні шкільного вальсу. Цього року випускники його танцювали під пісню «Sing Like A Siren» у виконанні Jerry Heil та Within Temptation.
— Сьогодні ми випускаємо 57 одинадцятикласників. І я хочу побажаю їм життя під мирним українським небом та щоб усе, що вони собі запланували, обов’яково здійснилося. Нехай будуть щасливими й нехай життя їх ніколи не розчаровує. У добру дорогу! — зазначила очільниця ліцею Світлана Станиця.
Із хвилюванням про своїх учнів говорила і класна керівниця Валентина Перець.
— Сьогодні в нас свято, наповнене хвилюванням. Я з цими дітьми лише два роки, але ми стали справжніми друзями, тому надзвичайно важко їх відпускати. Не віриться, що вони вже випускники. А загалом сьогодні гарне свято, попри те, що на вулиці вітер. Усі красиві, всі неперевершені. Бажаю їм миру і всього найкращого, — сказала вчителька.
І, звісно, бажали щасливої долі випускникам їхні рідні та друзі. У їхніх голосах відчувалися хвилювання і гордість.
— Я дуже пишаюся своєю онукою, яка сьогодні випускається. Вона красуня і розумничка. Нехай Господь її благословляє, нехай усі гарні мрії здійснюються. І миру нам, — сказала бабуся Анастасії Брили пані Ганна.
— Час так швидко минув. Багато було цікавих подій впродовж цих років. Сьогодні важко на душі. Наші діти фактично йдуть із дому в доросле життя, — говорить Юрій Опришко, батько випускниці Марії.
Коли пролунав останній шкільний дзвоник, площа вибухнула оплесками. Для молодших школярів він став початком канікул, а для випускників — символом завершення важливого етапу життя.
Та навіть після завершення урочистостей площа ще довго залишалася гамірною. Випускники фотографувалися, приймали вітання від рідних, друзів та вчителів і намагалися запам’ятати цей день у найменших деталях.
До слова, під час свята ліцей традиційно провів акцію «Замість квітів — донат». Так шкільна родина зібрала понад сім тисяч гривень на потреби Збройних сил України.
Загалом цього року останній дзвоник пролунав для 210 випускників та випускниць Городоцької громади. Із них 27 учнів отримають свідоцтва про повну загальну середню освіту з відзнакою.
