Виїзна нарада
3 червня у Городку відбулося виїзне засідання Ради безбар’єрності. Представники міської ради, соціальних установ, громадських організацій та мешканці громади ознайомилися з результатами обстеження громадських просторів на предмет доступності для маломобільних груп населення.
Захід провели в межах Національного тижня безбар’єрності. Під час зустрічі учасники обговорили виявлені проблеми, пропозиції щодо їх усунення та перспективи створення безбар’єрного маршруту в центральній частині міста. Особливу увагу приділили думці людей, які щодня стикаються з бар’єрами у пересуванні та доступі до послуг.
Оцінили доступність громадських просторів
Заступник міського голови Дмитро Варшавський, який є заступником голови Ради безбар’єрності при міській раді, розповів, що захід став підсумком роботи, розпочатої під час круглого столу з питань безбар’єрності, який відбувся минулого тижня.
— За результатами попереднього засідання ми визначили перелік об’єктів для обстеження. Перевіряли заклади та місця, якими щодня користуються мешканці громади: лікарню, Центр первинної медико-санітарної допомоги, навчальні заклади, ЦНАП, приміщення міської ради, а також громадський транспорт і зупинки. Нас цікавили насамперед ті місця, де маломобільні групи населення можуть відчувати труднощі з доступом до послуг, — зазначив Дмитро Варшавський.
Окрім будівель комунальної власності, учасники оглянули маршрутні транспортні засоби та зупинки громадського транспорту в місті.
Результати обстеження
За словами Дмитра Варшавського, більшість комунальних установ уже мають елементи доступності та можуть вважатися частково безбар’єрними. Водночас деякі об’єкти потребують суттєвого доопрацювання.
Дмитро ВаршавськийФото: Городок.City
— Одним із найкращих прикладів доступності сьогодні є лікувальний корпус лікарні. Там облаштовані ліфт, пандуси, паркомісця для людей з інвалідністю. Проте є проблема, яка характерна майже для всіх об’єктів громади, — відсутність тактильних стрічок. У більшості закладів їх поки немає, а це важливий елемент доступності для людей із порушеннями зору, — пояснив посадовець.
Найбільше зауважень, за результатами перевірки, стосувалися громадського транспорту та зупинок.
— Ми неодноразово рекомендували перевізникам оновлювати транспортний парк. Водночас розуміємо економічні труднощі, з якими вони стикаються. Тому повністю вирішити питання доступності транспорту сьогодні поки що не вдається, — додав Дмитро Варшавський.
Перспективи покращення доступності
Під час засідання учасники також обговорили створення безбар’єрного маршруту на території громади. За словами Дмитра Варшавського, більшість перевірених закладів розташовані саме в межах майбутнього маршруту. Тому всі виявлені недоліки та рекомендації Ради безбар’єрності планують врахувати під час розробки проєктної документації.
— Рада напрацює відповідні рекомендації, які будуть передані проєктантам. Наше завдання — зробити маршрут максимально зручним і доступним для всіх категорій населення, — зазначив він.
Думка громадськості
До участі у виїзному засіданні запросили ветеранів російсько-української війни, людей з інвалідністю та інших мешканців громади, які можуть поділитися власним досвідом користування громадськими просторами.
— Нам важливо почути людей, які щодня стикаються з певними труднощами. Їхні зауваження та пропозиції будуть враховані під час подальшої роботи Ради безбар’єрності. Ми прагнемо забезпечити максимальну доступність у межах фінансових можливостей громади, — наголосив Дмитро Варшавський.
Своїми спостереженнями поділився ветеран Роман Григорян. Внаслідок важкого поранення на фронті він втратив руку і ногу, нині користується протезами та самостійно керує автомобілем.
— Насамперед варто звернути увагу на елементарні речі — сходи, поручні, доступ до приміщень. Наприклад, у Центрі ПМСД, коли піднімаєшся до сімейного лікаря на другий поверх, поручень є лише з одного боку. Для мене це проблема, адже через поранення я не маю правої руки, і спускатися сходами буває складно, — розповідає ветеран. — Водночас безбар’єрність — це не лише про пандуси чи поручні. Це ще й про ставлення людей. Часто помічаю, що на мене дивляться з цікавістю або співчуттям, але рідко хтось підходить і просто запитає, чи потрібна допомога. Іноді навіть невелика підтримка чи звичайна людська увага можуть багато значити. Головне — не боятися запропонувати допомогу та ставитися до людини з повагою, — каже Роман Григорян.
«Віра в життя»
У межах Національного тижня безбар’єрності виїзне засідання Ради безбар’єрності провели у відділенні «Віра в життя». Під час зустрічі працівники закладу презентували обладнання для фізіотерапевтичних процедур та розповіли про послуги, які надають мешканцям громади.
«Віра в життя» — це відділення надання соціальних послуг, де підтримку можуть отримати люди старшого віку, особи з інвалідністю, ветерани та члени їхніх родин, а також інші жителі громади, які потребують соціальної адаптації чи реабілітації.
Ірина ЗахароваФото: Городок.City
— Хочу ще раз нагадати, що в громаді успішно працює відділення «Віра в життя». Ми надаємо послуги з відновлення здоров’я, зокрема реабілітаційні заходи, лікувальну фізкультуру та масаж. Окрім цього, у нас працює практичний психолог, є послуги натуральної допомоги, серед яких перукарські послуги, ремонт одягу та взуття. Нашими відвідувачами є люди різного віку й різних категорій, зокрема особи з інвалідністю та люди, які пересуваються за допомогою візків, милиць чи ходунків, — розповіла завідувачка відділення Ірина Захарова.
Завдяки міжнародним партнерам
Нещодавно у закладі завершили ремонт одного з приміщень, яке тепер використовуватимуть як тренінгову кімнату. Це стало можливим завдяки підтримці міжнародних партнерів.
Ольга Бистрицька.Фото: Городок.City
— Ремонт допомогли провести партнери з Римо-католицької місії Caritas-Спейс Україна та ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Канади і Швеції в межах проєкту «Кращий догляд для кожної дитини». У цьому проєкті ми працюємо вже другий рік і дуже вдячні за таку підтримку. Окрім цієї кімнати, облаштовано також кімнату Монтессорі для дітей. На другому поверсі працює Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, тому ми й надалі зможемо надавати якісні послуги мешканцям громади, — зазначила керуюча справами виконавчого комітету Городоцької міської ради Ольга Бистрицька.
Невипадково до реалізації проєкту долучилися міжнародні партнери. Для Європейського Союзу та донорських організацій принципи безбар’єрності й інклюзії є важливою складовою соціальної політики. Тому підтримка спрямовується не лише на оновлення приміщень, а й на створення доступного середовища, де кожна людина може отримати необхідні послуги без додаткових перешкод. Саме такі підходи поступово впроваджуються і в Городоцькій громаді.
Варто зазначити, що безбар’єрність сьогодні є одним із напрямів, за якими Україна наближає своє законодавство та практики до європейських стандартів. Тому створення доступних просторів і послуг у Городоцькій громаді можна розглядати як один із практичних кроків євроінтеграції на місцевому рівні.
