Вшанування памʼяті воїна
14 вересня минув рік із дня загибелі Сергія Пігунова — воїна із села Велика Яромирка, який став на захист Батьківщини у 2022 році. У річницю загибелі захисника його пам’ять вшанували рідні та земляки на площі Героїв Майдану у Городку.
Після загальнонаціональної хвилини мовчання та виконання Державного Гімну України присутні прослухали історію життя Сергія. Згодом рідні воїна поклали квіти до Стели пам’яті, на якій закарбоване його ім’я.
— Сергійко був у нас дуже щирою, доброю людиною. Він завжди усміхався, телефонував, розповідав, як він, яка там обстановка. Завжди запитував, як ми. Ми його дуже чекали додому. На жаль, 14 вересня стало для нас одним із найжахливіших днів, тому що Сергій загинув і живим додому ми його вже не дочекалися. Його привезли на щиті. Дуже важко, але ми тримаємося. Треба жити, бо він загинув для того, щоб ми зараз жили, — говорить сестра Сергія Інна Лисаківська.
Історія Сергія Пігунова
Сергій Пігунов народився 5 квітня 1982 року у Великій Яромирці. У мирному житті часто їздив на заробітки. Після початку повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Понад три роки він ніс військову службу. 14 вересня 2025 року Сергій Пігунов загинув на Донецькому напрямку. Донька воїна Христина пригадує, що тривалий час не могла зв’язатися з батьком.
— У день, коли батько загинув, наче частини мене не стало. Коли я не могла додзвонитися до нього два тижні, телефонувала командиру й запитувала, де батько. Казала, що переживаю, не можу спати. І настав цей день — 14 вересня. Я зателефонувала й сказала, що відчуваю: з батьком щось сталося. А він запитав: «Тобі ніхто не телефонував?». Я сказала, що ні. Тоді він відповів: «Загинув батько. Тримайтеся», — пригадує Христина.
Поховали 43-річного воїна у рідній Великій Яромирці. У Сергія залишилися діти, сестри та мати. У 2025 році Сергію Пігунову посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Городоцької міської територіальної громади». У 2026 році матері захисника Раїсі Пігуновій вручили посвідчення та почесну відзнаку «Мати Героя». Такі ж посвідчення й відзнаки отримали ще 72 жінки з Городоччини, які втратили на війні своїх синів.
