Спорт без меж
У Городоцькій громаді футбольні матчі роками залишалися подіями для тих, хто міг приїхати на стадіон. Прямі трансляції змінили цю модель: ігри Першості громади та дитячі турніри тепер дивляться вдома, в інших містах і за кордоном. Досвід Городоцького телерадіопресцентру показує, що для такого ефіру не обов’язкова телевізійна студія, але потрібні компактне обладнання, стабільний мобільний зв’язок і готовність команди виправляти помилки вже під час роботи.
Чому короткого сюжету стало недостатньо
Ще кілька років тому підтримати місцеву спортивну команду можна було переважно на стадіоні. Якщо людина працювала у вихідний, жила у віддаленому селі, через вік або стан здоров’я не могла прийти на гру чи виїхала з громади, їй залишалося чекати короткої новини про результат.
Цю проблему журналісти незалежного медіа «Городоцький районний телерадіопресцентр» бачили щоразу, коли висвітлювали дитячі турніри, футбольні матчі та інші спортивні події.
— Наших журналістів часто запрошують на спортивні події. Але у телевізійному чи відеоформаті ми зазвичай можемо підготувати лише короткий сюжет на дві-три хвилини. А батьки, тренери, учасники й спортивна спільнота хочуть бачити більше: саму гру, емоції спортсменів, коментарі після змагань та атмосферу події. Нас просили залишитися довше і записати більше моментів, — розповідає директорка-редакторка телерадіопресцентру Наталія Попович.
Журналістка Юлія Горнік та оператор Олексій Огороднічук під час зйомки сюжету про дитячі змагання з футболу.Фото: Городок.City
Остаточно ідея сформувалася після навчальної поїздки до Швеції в рамках проєкту «Медійна екосистема України – зміцнення незалежних медіа», який реалізовувала команда Платформи прав людини спільно зі шведською організацією Global Reporting за фінансової підтримки Шведського інституту. Там журналістка обмінювалася досвідом із місцевими колегами.
Наталія ПоповичФото: Городок.City
— Ми зрозуміли, що короткого сюжету вже недостатньо. У Швеції виникла ідея транслювати дитячі спортивні події наживо, щоб батьки, рідні та друзі спортсменів могли долучитися дистанційно. Для дітей це особливо важливо: вони відчувають, що їхні зусилля бачать, підтримують і цінують, — пояснює Наталія Попович.
Один рюкзак замість телевізійної студії
Та для реалізації ідеї потрібна була техніка – це був головний бар’єр. Комплект обладнання для трансляцій коштував понад 50 тисяч гривень, тому самостійно придбати його локальному медіа було складно. Команда звернулася до досвіду Інституту регіональної преси та інформації IRMI, який підтримує регіональні медіа в Україні.
— Під час одного з тренінгів IRMI в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні» ми дізналися більше про можливості прямих трансляцій, необхідне обладнання та використання цього формату в роботі локального медіа. Згодом у межах грантового проєкту вдалося залучити кошти на техніку. IRMI допоміг нам зрозуміти саму ідею і дав практичну можливість її реалізувати, — розповідає Наталія Попович.
Основою комплекту став YoloBox — компактний пристрій для керування відео та передавання прямого ефіру на онлайн-платформи. Камера, штатив, кабелі й сам пристрій поміщаються в один рюкзак, а інтернет команда отримує через мобільний телефон. Це дозволяє працювати на різних стадіонах без стаціонарної студії.
— Універсальний пристрій поєднує мікшер, стример і відеоретранслятор. Усе це в одному корпусі розміром із невеликий планшет. Завдяки мобільній приставці ми можемо виїхати на локацію і запустити ефір значно простіше, — пояснює оператор телерадіопресцентру Ілля Станиця.
Перші ефіри і залежність від мобільного зв’язку
Першою спробою став благодійний волейбольний матч у Городоцькому ліцеї № 2. Трансляція набрала 263 перегляди. Цей ефір допоміг команді перевірити техніку перед серією футбольних матчів.
Кожна наступна зйомка вимагала окремої підготовки: знайти місце для камери, перевірити покриття мобільного інтернету, налаштувати обладнання і переконатися, що сигнал витримає весь матч. Найпомітніша проблема виникла під час спроби показати матч Першості громади у Великій Яромирці. Слабкий мобільний зв’язок не дозволив запустити відео.
Поки повпливати на цю проблему журналісти не можуть: якість трансляції й досі визначає покриття на конкретному стадіоні, але досвід невдалих ефірів враховують під час наступних виїздів. Тому за можливістю просять органзіаторів проводити матчі у тих селах, де є стабільне інтернет-покриття. Там, де сигнал достатній, трансляції матчів Першості громади вже стабільно набирають у середньому близько тисячі переглядів.
Хто отримав доступ до місцевого спорту
Директор Городоцького міського центру «Спорт для всіх» Юрій Смик пояснює: відстань між селами, робота у вихідні, сімейні обставини або переїзд часто не дозволяють уболівальникам приїхати на матч. Прямий ефір повернув їм можливість стежити за командами громади.
Юрій СмикФото: Городок.City
— Раніше багато людей роками бачили лише результати. А цього літа завдяки прямим трансляціям городоцький футбол дивилися і наші земляки з-за кордону, — говорить Юрій Смик.
Тренер команди «Лісоводи» Валерій Гранчак також помітив практичну користь нового формату.
— Є багато охочих подивитися гру, але через різні обставини вони не можуть приїхати. І нарешті, за стільки років, відколи ми проводимо чемпіонати, з’явилися прямі трансляції футбольних матчів. Тепер навіть травмовані футболісти стежать за своєю командою вдома, — каже тренер.
Для школяра Матвія Ярчака трансляція корисна і після завершення матчу. Учень Городоцького ліцею № 1 грає за шкільну команду та за «Лісоводи» у змаганнях дорослих команд.
Матвій ЯрчакФото: Городок.City
— Будь-яка людина може зайти на YouTube-канал, подивитися змагання і повболівати онлайн. Я часто сам граю на полі, але цікаво потім переглядати запис матчу і дивитися на гру зі сторони, — розповідає Матвій.
А от батько школяра Костянтина Пшонка Сергій, який не завжди може вболівати на стадіоні, зазначає: тепер вся родина не пропускає гру сина.
— Цього разу нам із дружиною вдалося подивитися, як наша дитина брала участь у змаганнях. Деякі батьки не мали такої можливості, тому такі трансляції потрібні. Ви робите гарну справу, — говорить Сергій Пшонко.
Що показує аналітика переглядів
Дані YouTube-каналу «4tv gorodok» показують, хто саме стежить за нашими ефірами. Головна аудиторія трансляцій — чоловіки віком 25–44 роки (понад 80% переглядів). Водночас серед глядачів з'являється й старше покоління — імовірно, батьки та родичі учасників. Географія переглядів очікувано охоплює переважно Україну, але до трансляцій долучаються й українці за кордоном, зокрема в Польщі.
Трансляція наживо нагородження футбольних команд-переможниць Кубку міського голови набрала понад тисячу переглядів на YouTube-каналі «4tv gorodok».Фото: Городок.City
Як трансляції впливають на спорт
Прямий ефір виконує ще дві функції: популяризує заняття спортом і залишає повний запис, який можуть аналізувати спортсмени, тренери та судді. Так, Юрій Смик згадує матч між командами «Чорниводи» і «Зеніт», під час якого виникла суперечка щодо зарахованого гола та жовтої картки.
— Завдяки запису на YouTube-каналі «4tv gorodok» я передивився епізод і переконався, що рішення було правильним. Відразу довести це було майже неможливо, бо йшлося про тонкі нюанси суддівства, — розповідає він. — Та головне, що це популяризує спорт. Трансляції дитячих змагань за Кубок міського голови викликали ажіотаж. Діти хочуть грати у футбол, і однією з причин може бути те, що вони побачили ці матчі в ефірі.
Заступник голови громади і капітан команди «Зеніт» Дмитро Варшавський бачить у трансляціях ще й інструмент для залучення нових команд і навчання самих гравців.
Дмитро ВаршавськийФото: Городок.City
— Командні змагання об’єднують людей. Ми отримуємо багато відгуків від жителів, а команди передивляються матчі й аналізують свої помилки. Сподіваємося, що наступного року у чемпіонаті громади братиме участь більше команд. Що більше учасників, то більший інтерес серед гравців і вболівальників, — каже Дмитро Варшавський.
Обмеження і наступні кроки
Система вже працює, але має два помітні обмеження. Перше — нестабільний мобільний інтернет у частині сіл. Друге — більшість матчів знімає одна людина однією камерою, оскільки наявна техніка використовує дротове підключення.
Ілля СтаницяФото: Городок.City
— Найбільше хотілося б перейти на бездротове передавання сигналу. Тоді можна встановити кілька камер у різних точках поля і зробити ефір динамічнішим. Але навіть одна людина з однією камерою здатна забезпечити хороший результат. Якщо ресурсів небагато, це теж працює. Головне — не боятися починати, — говорить Ілля Станиця.
Наразі ж команда уже працює над удосконаленням відео: планує додати коментатора, титри, попередні анонси, короткі відеоогляди та історії про спортсменів і тренерів. Окреме завдання — знайти модель, яка допоможе фінансувати подальші трансляції. Медіа розглядає платний доступ до окремих ефірів, але технічного рішення ще немає.
— Зараз шукаємо технічне рішення і людину, яка допоможе правильно все налаштувати. Якщо модель запрацює, трансляції зможуть стати не лише способом висвітлювати спорт, а й одним з інструментів фінансової стійкості медіа, — говорить Наталія Попович.
Що можуть повторити інші громади
Досвід Городка не є готовою універсальною моделлю. Водночас він показує послідовність дій, яку можуть випробувати інші локальні медіа.
- Заздалегідь обговорити цю ідею із командою: регулярний ефір потребує часу працівників, технічного обслуговування та оновлення обладнання.
- Почати з компактного комплекту. Для першого ефіру достатньо камери, штатива, пристрою для трансляції та мобільного інтернету.
- Перевіряти зв’язок на кожній локації. Якість мобільного покриття може відрізнятися навіть у сусідніх селах.
- Шукати партнерів. Грантова підтримка допомогла придбати обладнання, яке редакція не могла оплатити самостійно.
- Оцінювати аудиторію за даними. Перегляди, вік і географія показують, для кого формат працює і що варто розвивати.
Для Городоцького телерадіопресцентру це рішення почалося з кількох невдалих спроб і поступового навчання. Нині кожен футбольний ефір набирає близько тисячі переглядів, а доступ до матчів отримують люди, яких раніше серед глядачів не було. Місцеві ж школярі тим часом уже зазначають: хотіли би бачити в ефірі й інші види спорту.
— Зараз ми переважно дивимося футбол, але мені було б цікаво побачити і волейбол. Незабаром розпочнуться змагання у межах Шкільної ліги «Пліч-о-пліч». Їх зможуть подивитися ті, хто не грає або не має змоги прийти, — говорить Дмитро Івасюк.
