Чому святкуємо
З-поміж зимових численних свят своє місце займає Старий Новий рік. І таке цікаве й незвичне поєднання протилежних за значенням слів для українців є нормальним явищем.
Звичайний Новий рік настав ще 1 січня, а Старий Новий рік ми зустрічаємо у ніч з 13 на 14 січня. Традиція святкування виникла через розбіжність у 13 днів між Григоріанським і Юліанським календарями. Слід зауважити, що на початку ХХ століття багато країн перейшли на Юліанський календар, але православна церква й далі користується Григоріанським календарем, тож і святкує за старим стилем.
Фото: ogo.ua
Оскільки українці дуже (ну дуже!) люблять свята, тому й дотримуються традиції відзначати і Новий, і Старий Новий рік. Хоча цей день не є державним святом чи вихідним.
Традиції свята
Старий Новий рік 14 січня припадає на день пам’яті Василія Великого (у народі — свято Василя або Василів день), а переддень 13 січня – день пам’яті преподобної Меланії (у народі — Маланка), а вечір називають «Щедрець», «Щедра кутя», «Щедрий вечір».
Сама назва говорить про те, що стіл був щедрим і багатим. Головною традиційною стравою на столі була кутя, але, на відміну від різдвяної куті, вона приправлялася маслом або й смальцем і готували її по-особливому: господар приносив воду з криниці, а саму пшеницю варила найстарша у сім’ї жінка, пильнуючи, щоб крупа не була дрібною, щоб не розварилася і не витекла з горщика (у такому разі її просто викидали).
На вечерю робили вареники з різними начинками, в тому числі й з «сюрпризами» — монеткою, кісточкою, горошинами перцю, ґудзиком. Це було своєрідним ворожінням: кому що попадеться, таким буде й наступний рік. Але їсти такі вареники треба було дуже обережно, щоб не позбутися зуба.
Також на святковому столі мали бути млинці, м'ясні страви, холодець, домашні ковбаси, пироги, різні салати, домашня консервація та узвар.Фото: vsviti.com.ua
Маланка
Після вечері дівчата збиралися групками і ворожили на майбутнього судженого і на здійснення бажань, на красу, на достаток. Потім молодь переодягалася у тварин чи фольклорних персонажів, а найдотепнішого хлопця одягали у «Маланку», і такий гурт ходив по хатах, співаючи щедрівки (обрядові віншувальні пісні), засіваючи оселі пшеницею та розважаючи усіх кумедними сценками.
Господарі завжди гарно частували щедрувальників і посівальників.Фото: feerie.com.ua
Народні повір'я
За народним повір’ям, першим у Старому Новому році до хати мав зайти хлопчик або чоловік, гарний і багатий, тоді у сім’ї буде добробут, злагода і лише хороші події цілий рік.
Тому від самого ранку 14 січня хлопчики ходили від господи до господи і щедрували, бажаючи здоров’я та достатку, а також посівали пшеницею.
До речі, зерно це потім змітали, не викидали, а змішували із зерном для посіву (вважалося, що врожай буде дуже гарним).Фото: dityinfo.com
А ще на Старий Новий рік заведено миритися, залагоджувати конфлікти і просити вибачення один в одного.
Сучасні традиції
Існувало багато традицій, які дійшли і до наших часів. Наприклад:
- не можна на Василя одягати темний одяг, щоб рік не був важким;
- не брали і не давали в цей день гроші в борг, аби не було фінансових труднощів у новому році;
- не виносили сміття із хати, щоб не винести щастя (якщо накритий багатий стіл, то добробут і благополуччя не вийдуть із цього дому).
Фото: goodhouse
Прикмети
Спостерігали також за погодою на Старий Новий рік:
- Якщо падає сніг, то буде гарний врожай.
- Якщо на деревах рясний іній, то буде зерно і мед.
- Якщо сяє сонце – будуть у цьому році ягоди і фрукти.
- Якщо ожеледь – врожай на плоди і овочі.
- Якщо завірюха – горіхи гарно вродять.
Прикмет і традицій на Старий Новий рік є безліч. І головна традиція — ще один раз зібратися за святковим столом.
