Прощання із захисником
30 вересня у Сатанові провели в останню путь військовослужбовця Олега Бодунова. Головний сержант помер 22 вересня в стабілізаційному пункті військової частини А2573 під час виконання бойового розпорядження у Великому Бурлуку на Харківщині.
Понад чотири роки на захисті України
Олег Бодунов народився 15 січня 1976 року. Із початку повномасштабного вторгнення він став на захист України. За словами побратима, Олег одним із перших пішов добровольцем і відтоді перебував у районах бойових дій.
— Олег був світлою людиною — наполегливим, відповідальним, життєрадісним. Він завжди відповідав за свої дії, брав відповідальність за себе та інших. Багато доброго зробив людям і ще багато чого хотів зробити. Мріяв будувати будинок. Було багато планів, але життя просто взяло й обірвалося, — розповів побратим Андрій Плескань.
За його словами, Олег неодноразово був у небезпечних ситуаціях та брав безпосередню участь у бойових діях.
— Він був поранений, але продовжував виконувати свій обов’язок. Кожен день ходив під небезпекою, — зазначив Андрій Плескань.
Поминальне богослужіння за загиблим захисником відбулося у храмі Воскресіння Господнього Православної церкви України.
«Він любив життя і Україну»
Близькі Олега згадують його як добру, щиру та порядну людину. Подруга його дружини Олена Шведюк каже, що він мав багато планів на майбутнє і вірив, що після війни зможе долучитися до відбудови України.
— Олег був дуже порядним, добрим, щирим. Він любив життя, любив Україну. Він у перших рядах пішов її захищати. Він надіявся, що буде жити, що прийде і буде її розбудовувати. Ми надіялися, що він прийде і змінить світ, — сказала Олена Шведюк.
«Усі спогади пов’язані саме з Олегом»
Для друзів Олег був не лише захисником, а й людиною, яка залишила по собі багато особистих спогадів. Анатолій Ільєв розповідає, що знав Олега ще з раннього дитинства.
— Він був поруч із раннього дитинства. Спершу був коханим моєї рідної сестри, а потім чоловіком, відповідно, моїм швагром. Він старший за мене на шість років. Мої перші походи в ліс були саме з Олегом, бо він мене туди брав. Любов до мистецтва також привів мені Олег. Усе прекрасне в моєму житті, усі спогади пов’язані саме з ним, — розповів Анатолій Ільєв.
Разом же із Анатолієм Олег працював у деревообробці. Як він пригадує, колега був мрійником і мав багато планів, які, на жаль, не встиг здійснити.
— У нього було дуже багато мрій, які не здійснилися, на жаль. Ми з ним разом працювали, робили репліки старовинних речей із дерева. Була дуже цікава робота. Але так сталося, що ми розійшлися. Потім війна. І сьогодні дуже сумний день для країни, — сказав Анатолій Ільєв.
Попрощатися із Олегом Бодуновим прийшли його рідні, друзі, побратими та жителі громади. Захисника поховали у Сатанові. Йому назавжди залишиться 50 років.
