Кіборги вистояли
Українці цього тижня відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Всеукраїнський день пам’яті «кіборгів» було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 244 дні боронили Донецький аеропорт. 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і непридатний для оборони. У тому пеклі був і городоччанин Назарій Чепко.
Йому було 20 роки, коли розпочалися буремні дні в Україні. Назарій Чепко одним із перших поїхав на Майдан у Київ. Слідом за сином поїхав і його батько. Разом там переживали біль всієї України, браталися в прагненні домогтися кращої долі для себе, своїх дітей та всіх майбутніх поколінь.
— Там осягнули безмежне, зрозуміли істинність патріотизму, народної єдності та солідарності, — розповідав батько Назарія Олесь Королівський у 2017 році журналістам «Городоцького вісника». — На Майдані всі були рівними, жителі різних куточків України демонстрували шалений патріотизм та відданість своїй Батьківщині, ідеям свободи, незалежності. І саме тоді відчули силу нації, її дух. Кожен із мітингувальників був упевнений: той, хто поряд, не підведе і готовий на самопожертву заради ближнього.
Добровільно
Пройшовши Майдан, Назар не став чекати повістки від райвійськкомату і пішов на фронт добровільно. Згодом став кіборгом, який вижив під час оборони Донецького аеропорту.
— Найболючішим був той день, коли мене від імовірного попадання уламків мій батько закривав в укритті своїм тілом. У нас на метеостанції аеропорту не було де ховатися. Коли почався обстріл артилерії, ми залазили в будь-які нори, — розповів Назарій 21 січня в ефірі Городоцького радіо на хвилі 106,9 ФМ. — Я дивом залишився живим та неушкодженим. Адже станція була як на долоні, і сепаратистам нас було дуже добре видно.
Назарій повертався на передову багато разів. Розповідає, що воював у складі різних підрозділів: Айдару, 54 бригади, 93 бригади, окремої добровольчої роти «Карпатська Січ».
Готується
А сьогодні ж найбільше стурбований через загрозу вторгнення Росії в Україну.
— Сказати, буде вторгнення чи ні — не можу. Але ми з побратимами до цього готуємося. Біля кордонів України все більшає російської техніки та військових. І, до речі, на техніці номери замальовані. Така ж ситуація була 2014-2015 роках. Тож, аналізуючи попередні дії Путіна та те, що уже восьмий рік в Україні триває війна, скажу так — нас ніхто не захистить. Українці можуть розраховувати лише на себе, — каже Назарій. — До речі, наразі ми створюємо загони місцевої оборони. Бо городоччани, як чуємо, зовсім не готові до можливої надзвичайної ситуації. У нас навіть немає вказівників, куди люди можуть ховатися на випадок вторгнення.
Разом з тим, Назар переконаний, що таку націю, як українці, ніхто ніколи не переможе. Та нам потрібно докласти певних зусиль.
До речі, за ініціативи Назарія Чепка та його однодумців щороку 21 січня у центрі міста Городок відбувається пам’ятний захід та молебень за душі загиблих захисників Донецього аеропорту – «кіборгів», які стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
