Сонячний хлопчик
Сонячним хлопчиком. Саме так називали рідні Павла Яворського із Сатанівської громади. Герой загинув під час російсько-української війни 30 квітня у Запорізькій області.
Він був кмітливим, добрим, наполегливим та завжди усміхненим юнаком. Після закінчення школи навчався на електрика у Хмельницькому, а потім служив у лавах Збройних Сил України на Закарпатті. Нещодавно 21-річний Павло підписав контракт на військову службу, а коли розпочалася повномасштабна війна — пішов захищати свою Україну від загарбників.
— Він служив у Запорізькій області. Там і загинув під час авіаобстрілу. Нам розповідали, що йому відірвало руку, а осколки попали у спину. Травми були не сумісні з життям, — зі сльозами на очах розповідає сестра загиблого солдата Єлизавета.
Дівчина каже, що востаннє бачила брата цієї зими, — він приїжджав додому під час відпустки. Казав, що скоро повернеться зі служби і буде бавити новонародженого племінника.
— Ще тиждень тому він телефонував до мене. Казав: не хвилюйся, у мене все класно, скоро буду. І майже здійснив свою обіцянку. Він повернувся додому... Цього разу — назавжди, — із жалем говорить дівчина.
Остання дорога
Поминальне богослужіння за душу полеглого воїна відбулося увечері, 4 травня, у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці (с. Юринці Сатанівської громади). Молилися за Павла Яворського священники всіх християнських конфесій, які діють у Сатанівській та Городоцькій громадах.
5 травня провели молодого хлопця в останню путь всією громадою. Труну з тілом загиблого несли військові. Домовину було покрито синьо-жовтим стягом, а дорогу, по якій несли полеглого воїна, встелювали живими квітами.
