Вперше в умовах війни
Сльози радості та печалі, запах чорнобривців і розгублені очі п’ятикласників. У Городоцькому ліцеї №1 пролунав шкільний дзвінок.
Вперше в умовах війни, вперше не 1 вересня, а 31 серпня і вперше у тісному колі лише п’ятикласників, одинадцятикласників та переможців різних олімпіад. Символом свята цього року став не шкільний дзвінок, а українські чорнобривці яскраво жовтого кольору з легким відтінком журби.
Фото: Городок.City
День знань
На годиннику 9:30. На подвір’ї Городоцького ліцею №1 вишикувалися учні — 70 п’ятикласників та 51 одинадцятикласників, вбраних у вишиті сорочки.
Святковий захід розпочинається із української пісні, потім лунає державний гімн, опісля, ліцей згадує своїх полеглих героїв.
Промова крізь сльози
До слова запрошують директорку навчального закладу Світлану Станицю, а та, заплакана, не може й слова промовити. Трішки опанувавши свої емоції освітянка починає свою промову.
— Війна розділила наше життя на «до» і «після». Вперше ми проводимо свято Дня знань у такому вузькому колі. На жаль, сьогодні нам не вдалося зібрати всю шкільну родину, яка складається із 457 учнів... Так, ми розпочинаємо цей навчальний рік онлайн, але я дуже вірю, що найближчим часом ми зустрінемося у наших класах, — крізь сльози промовляє Світлана Василівна і починає нагороджувати кращих серед кращих.
Нагороди отримують не лише переможці олімпіад, а й учні та батьки, які під час війни допомагали військовим та внутрішньо переміщеним особам. Хтось із них приносив продукти у ліцей, з яких згодом вчителі робили консерви та передавали на передову, хтось приносив кошти, а хтось — необхідні для військових речі.
Фото: Городок.City
Після церемонії нагородження до слова запрошують маленьких п’ятикласників, які вперше переступили поріг ліцею та вперше побачили своїх класних керівників.
Діти тремтячим голосом декламують вірші та зазначають, що готові до нового навчального року. Вже пізніше, у коментарі для Городок.City, зізнавалися, що цей день для них був хвилюючим, однак дуже цікавим.
Фото: Городок.City
— Для нас тут все нове, але ми хочемо до школи, хочемо навчатися, і хочемо, щоб якомога швидше у нашій країні закінчилася війна, — зауважує учениця п’ятого класу Анастасія Тлуста.
Символ свята — чорнобривці
Найбільш трепетний та хвилюючий момент свята — дарування букетів з чорнобривців, перев’язаних блакитно-жовтими стрічками. Їх п’ятикласники вручають не вчителям, а випускникам.
Фото: Городок.City
— Чорнобривці — це квіти, які є символом України та уособленням дитинства, батьків та рідної оселі. Яскраво-жовтого кольору, з легким відтінком журби. Як наше свято цього року... — підкреслює директорка ліцею.
Навчатимуться, щоб бути мудрими синами та доньками України
Отримавши квіти 11-класники пообіцяли ліцеїстам та учням, що напишуть свій життєвий роман у вільній та незалежній Україні. А поки триває війна, вони сумлінно навчатимуться, щоб потім відбудувати свою країну.
Шкільний дзвінок
І ось настає традиційний, але такий очікуваний момент — лунає шкільний дзвінок. Випускник бере на руки маленьку п'ятикласницю, а та, міцно тримає в руках дзвіночок, відлуння якого чути аж у центр міста.
Для решти учнів Городоцького ліцею №1 шкільний дзвінок лунав з екранів ґаджетів. Для них вчителі записали мотиваційне відеозвернення.
Фото: Городок.City
Війна не вкрала у дітей свято. Шкільний дзвінок лунав і лунатиме у кожному навчальному закладі Городоцької громади, хоча й в індивідуальному порядку.
Вперше навчальний рік розпочинається в умовах війни, але і вперше з таким великим прагненням учнів до знань і з таким сильним відчуттям гордості українців за свою Батьківщину, яка не здається і вперто йде до своєї мети.
