На що витрачається місцевий бюджет та що буде з лікарнею і школою
Колись Городок на Хмельниччині був потужним промисловим центром. У містечку з населенням приблизно 20 тисяч налічувалося сім заводів. Продукція, яку тут виробляли, була відома як в Україні, так і за її межами. Покоління 1960-70 років досі пригадує ті часи. З настанням 90-х на місці потужних агломерацій з’явилися спершу закинуті будівлі, а згодом і руїни.
Було/стало: Адмінбудівля верстатобудівного заводу/ІQ-офісФото: Городок.City
Ключовим для Городоцької громади став 2020 рік. Того року завершилося впровадження нового адміністративно-територіального поділу.
І хоча Городоцьку міську територіальну громаду створено у 2017 році, та саме у 2020-му завершилося формування об’єднаної громади, яка тепер налічує 48 населених пунктів – 1 місто і 47 сіл.
Карта Городоцької громадиФото: Городок.Сity
Того ж року Городок втратив статус міста районного значення – відповідно до постанови Верховної ради від 17.07.2020 року «Про утворення і ліквідацію районів», Городоцька громада увійшла до складу Хмельницького району Хмельницької області, а Городоцький район був ліквідований.
Змінилася тоді й верхівка місцевої влади. Вперше в історії Городоччини міським головою стала жінка.
Неоніла Андрійчук приступила до своїх обов’язків голови громади 10 грудня 2020 рокуФото: Городок.City
2021 рік. Планів чимало, роботи теж. А от фінансові ресурси – обмежені. Як розповідає голова Городоцької громади, децентралізація дала можливість громадам працювати з бюджетом самостійно і, власне кажучи, шукати джерела його наповнення. Водночас повноважень теж додалося чимало, які зовсім не були «підкріплені фінансово».
– Держава в процесі децентралізації ліквідувала районні ради, ліквідувала районні адміністрації. Всі їхні повноваження перейшли до нас – органу місцевого самоврядування, – пояснює Неоніла Андрійчук. – Та от фінансового ресурсу на реалізацію цих повноважень нам ніхто не дав.
Аудит видатків та доходів
У результаті розпочався фінансовий аудит громади. Було проаналізовано всі можливості наповнення бюджету. З огляду на те, що основою економіки громади є багатогалузеве сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, було проведено інвентаризацію земель.
– Ми почали впроваджувати цифровізацію у громаді, – продовжує голова громади. –Закупили спеціальну програму, яка чітко показала, де землі використовуються відповідно до договорів, де є самозахвати, за які орендарі не платять орендної плати та який розмір цієї заборгованості. Ми все це сьогодні чітко бачимо і працюємо з недобросовісними платниками податків.
Голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук
Це дало позитивні результати. На противагу очікуванню скептиків, які ще до формування об’єднаної громади прогнозували значний дефіцит бюджету, відповідно і його невиконання, за три роки ще жодного разу не було подібної ситуації.
– Ми маємо приріст бюджету на 20% за рахунок наших власних надходжень і раціонального використання фінансового ресурсу, – підкреслює Неоніла Андрійчук.
Рік важливих подій
2021 рік загалом став роком важливих подій у Городоцькій громаді. Звісно, було те, що так і не вдалося реалізувати. Зокрема, розпочато, але так і не завершено будівництво у Купині цеху для переробки молока, аби підтримати кооперативний рух у селах громади.
Так виглядав об’єкт станом на лютий 2022 року Фото: Городок.City
Водночас Городоцька громада стала учасником універсального пілотного проєкту впровадження електронної платформи «Моя Школа», основна мета якої — забезпечити перехід від паперового до електронного документообігу.
Меморандум підписали голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук та заступниця директора ТОВ «АЙТІ ПРО» Анна Суржа, яка представляла проєкт «Моя Школа»Фото: Городок.City
Бюджет участі
Також на Городоччині вперше запрацював «Громадський бюджет». На реалізацію громадських ініціатив із міського бюджету виділили майже мільйон гривень. І городоччани реалізували 11 проєктів.
– Місцеві жителі отримали ще одну реальну можливість покращити умови проживання у нашій громаді. Причому, коштом міського бюджету. І зазначу, що реалізація проєктів «Громадського бюджету» у 2021 році пройшла напрочуд вдало. Завдяки такій ініціативі на Городоччині з’явилася низка спортивних і дитячих майданчиків. А головними експертами доцільності тих чи інших змін за кошти міського бюджету стали наші жителі, – пригадує Неоніла Андрійчук.
12 травня 2021 року завершилося голосування за проєкти громадських ініціатив Фото: Городок.City
Співпраця влади та бізнесу
Водночас налагодилася співпраця між місцевими підприємцями та владою. Зародилося чимало спільних проектів. При цьому ініціатори такої співпраці самі підприємці. Основний їхній акцент – доброустрій у місті. Так було відремонтовано частину тротуару на центральній вулиці Городка, створено відпочинкові локації, облаштовано міський пляж, посаджено лавандове поле, алеї троянд та навіть алею сакур.
– Чомусь за кордоном нам завжди подобається дивитися на прекрасні алеї, гарні квітники, відремонтовані тротуари, – зазначає Віктор Цвях, місцевий підприємець. – Не раз говоримо про те, як в Європі гарно. То чому ж ми не можемо зробити Європу в Городку? Тим більше, якщо є підтримка та співпраця із місцевою владою.
Віктор ЦвяхФото: Городок.City
Ініціювати певні проєкти почали й пересічні жителі. І як результат, частина доріг у місті стали наочним прикладом дієвої співпраці влади та громади, яка приносить користь не на словах, а на ділі. Одна із таких – вулиця Коцюбинського.
– За кошти з місцевого бюджету закуплено лотки для водовідведення та щебінь. Жителі вулиці самі встановлювали лотки, а працівники КП «Городоккомунсервіс» підсипали щебенем та грейдерували дорогу, – зазначає Сергій Літвінчук, начальник відділу ЖКГ, інфраструктури та благоустрою Городоцької міської ради.
Соціальні проєкти
Ремонт доріг, освітлення, водопостачання у селах громади – це те, що теж завжди було в пріоритеті та полі зору комунальної сфери громади. Але за ініціативи сільських жителів почали впроваджуватися і соціальні проєкти.
Один із таких – «Оберіг». Наприкінці літа 2021 року в селі Пільний Олексинець запрацював підрозділ відділення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю, де дотепер місцеві жителі отримують соціальні послуги перукаря, взуттєвика та швачки. Як виявилося, ці проєкти стали порятунком для гостей нашої громади, яких з рідної домівки вигнала війна.
Рік блекауту
У 2022 році більшість розпочатих проєктів мали отримати продовження. Йдеться і про бюджет участі, і підтримку ОСББ, і відкриття соціальних центрів. 26 лютого мала б відбутися сесія міськради, на якій депутати планували фінансово утвердити їх реалізацію.
– Війна все перекреслила… Відбулося повне переорієнтування видатків бюджету, – зазначила Неоніла Андрійчук. – Першочергово – запити військових та прийом переселенців. Виділяли кошти на облаштування місць загального поселення, на обладнання бомбосховищ, на закупівлю необхідного для наших захисників.
Термінова воєнна сесія Городоцької міської радиФото: Городок.City
Центри гігієни
Водночас, у громаді почали створювати центри гігієни. Поштовхом для цього стала велика кількість вимушено переміщених українців, які оселялися у селах, часто у стареньких будиночках, де не було елементарних умов для проживання.
– Центри надання послуг у селах Кузьмин та Пільний Олексинець, які були відкриті у 2021 році, гарно себе зарекомендували. За час їх роботи ми побачили, що послуги, які надаються там (попрати речі, прийняти душ, підстригтися або здати у ремонт одяг чи взуття), мають попит не тільки серед внутрішньо переміщених осіб, але й серед місцевих жителів, – розповідає завідувачка об’єднаного відділення «Віра в життя» Ірина Захарова. – Городоччани, які мають невеликі доходи й належать до вразливих категорій населення, отримують відповідні послуги на безоплатній основі.
Відтак справу продовжили і наразі Центри гігієни створено у селах Велика Яромирка, Стара Пісочна та Лісогірка.
– Приміщення відремонтували власними силами, а на обладнання кімнат кошти виділила Городоцька міська рада, – зауважує Надія Шевченко, директорка Центру надання соціальних послуг. – Бо поки наші захисники й захисниці боронять нашу країну, ми маємо робити усе для того, щоб мешканцям нашої громади – міста та сіл – були доступні усі необхідні послуги, зокрема, соціальні.
Міжмуніципальна співпраця
Окрім того, громада взяла під опіку громаду на Харківщині, а згодом – на Херсонщині. Неодноразового для жителів містечок, які постраждали від рук окупантів, від городоччан доставлялися тонни допомоги: продуктів, засобів гігієни тощо.
А от нещодавно Городоцька громада стала учасницею президентського проєкту «Пліч-о-пліч», мета якого – відновити населені пункти Херсонщини, які найбільше постраждали від російської агресії. Городоччина опікуватиметься Високопільською громадою Бериславського району, на відбудову якої 14 липня 2023 року депутати Городоцької міськради виділили три мільйони гривень з місцевого бюджету.
Бригада, яка складається із фахівців сфери обслуговування та містобудування, обстежила на ушкодження 257 домогосподарств на 28-ми об’єктах житлового призначенняФото: adm-km.gov.ua
Виклики-2023
Поряд із воєнними викликами, перед тиловою Городоцькою громадою постали й інші. Ще пів року тому під загрозою було майбутнє Городоцької міської багатопрофільної лікарні.
Постанова Кабміну №174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я», яка була затверджена 28 лютого цього року, диктувала, що Городоцька лікарня до кінця року стане закладом «загального типу».
Що це означає? Суттєве скорочення відділень лікарні: із 13 до 6, що за собою потягне скорочення медиків, відповідно – і кількість послуг, які городоччани отримуватимуть у себе вдома.
– Тож розпочалася запекла боротьба на державному рівні за нашу лікарню, – говорить голова громади. – І виграти її нам вдалося тільки завдяки тому, що маємо хорошу матеріальну базу. Адже щороку системно спрямовували значні ресурси у медицину й закуповували обладнання в наш медзаклад, весь час підтримували ініціативи керівника лікарні та впроваджували їх.
Обладнання у Городоцькій лікарні щороку оновлювалося та доповнювалосяФото: Городок.City
І причини таких рішень, як зазначає голова громади, – не далекоглядність, а обізнаність.
– Чому я це все знала? Тому що з медичною реформою працювала, починаючи з ще 14-го року. Працюючи в Хмельницькій обласній раді, відповідно до посадових обов’язків, була куратором саме медичного напряму. Тому знала всі нюанси реформування медичної галузі. Вивчала й аналізувала, яке майбутнє чекатиме сферу медицини, зокрема і мого рідного містечка. Тому могла спрогнозувати, що робити. Якби ми не мали цих всіх напрацювань, то і виграти битву не вдалося б.
Кластерна лікарня
Зараз у Городоцькій лікарні робота кипить. Уже встановлюють ліфт у хірургічному корпусі. На завершальному етапі – відкриття повноцінного гемодіалізного відділення.
– – Наразі маємо 10 хворих, які потребують гемодіалізу, – зазначає директор лікарні Олександр Кушнір. – Городоцька міська рада взяла на себе зобов’язання закупити розхідні матеріали. Далі підписуємо пакет послуг із НСЗУ, і городоччанам не доведеться більше їздити на гемодіаліз до обласного центру.
Олександр КушнірФото: Городок.City
На порядку денному й утеплення та осучаснення поліклінічного відділення, створення відділення реабілітації з використанням можливостей фізіотерапії та облаштування паліативного відділення на базі колишньої Лісоводської лікарні.
– Зазначу, що проєкт досить дороговартісний – понад 100 мільйонів гривень, але вже є потенційні донори, які зацікавлені у його фінансуванні. Тим більше, що потреба у такому закладі досить велика. На сьогодні у нашій лікарні всі паліативні ліжка (їх 20) заповнені, – доповнив директор медустанови Олександр Кушнір, пояснюючи, що маючи достатню матеріальну базу та кваліфікований персонал, Городоцька лікарня повноцінно функціонуватиме як кластерна лікарня.
Лісоводська лікарняФото: Городок.City
Як додає голова громади, тепер наша лікарня буде обслуговувати не тільки Городоцьку громаду, а і 120 тисяч населення інших громад. Загалом у Хмельницькому районі буде лише чотири кластерні лікарні: у Волочиську, Старокостянтинові, Хмельницькому й Городку.
Освітянська реформа
Уже зараз громада готує фундамент для майбутнього освітньої галузі громади.
– Освітня реформа, яка розпочалася у 2018 році, завершується у 2027-му. Але вже у 2025 році маємо ухвалити остаточні рішення щодо того, як виглядатиме освітня галузь в нашій громаді. Зі свого боку, робимо максимум, що у наших силах, – каже Неоніла Андрійчук. – Ми розуміємо чітко, що зараз завдання номер один – забезпечити доступ до повної загальної середньої освіти усім школярам громади.
Ми вивчили досвід закордонних освітян і прорахували, що довозити учнів із кожного села в Городок буде дешевше, ніж утримувати освітні заклади в селах. Для учнів старшої школи потрібно будувати гуртожиток, де вони п'ять днів проживатимуть. Нам потрібно забезпечити цим дітям харчування і нагляд.
Саме тому на території Городоцького ліцею №4, який єдиний в перспективі матиме старшу школу, уже розпочато будівництво укриття, що стане фундаментом для майбутнього гуртожитку. На це виділено майже 10 мільйонів гривень із державного бюджету.
Гуртожиток буде побудовано на території ліцею №4. Роботи уже стартувалиФото: Городок.City
– А далі – шукатимемо джерела фінансування для будівництва гуртожитку, – зазначає голова громади. – Та, на жаль, ми досі не знаємо, як буде організовано навчання в такому ліцеї. Підзаконні акти ще не розроблені. Хоча зверху нас постійно запитують про те, як «ви там формуєте освітню мережу».
Очікування/реальність
Звільнення від прив'язки до центральної влади, покращення ефективності й збільшення участі громадян – все це обіцяє децентралізація. Концепція, коли замість традиційної ієрархічної системи, де усе вирішувалося зверху, пропонуються більш гнучкі й ресурсозбережувальні рішення місцевому самоврядуванню.
Проте на практиці, як зазначає голова Городоцької громади, сьогодні виникає дуже багато проблемних питань глобального характеру, бо є неузгодження й розбалансованість в законодавчих і підзаконних актах.
Окрім того, складається парадокс, коли, наприклад, на державному рівні ухвалюються певні рішенні, преференції чи пільги, які зобов’язують фінансувати з місцевого бюджету.
– Чомусь держава вважає, що місцеве самоврядування має впоратися з усім, – каже міська голова. – Хоча, якщо місцеве самоврядування думає, як наповнити бюджет, то ми й маємо вирішувати, як витрачати ці кошти. Держава ж теж отримує в бюджет певні податки. Вона має розраховувати свої витрати, свої рішення на ці податки.
Тому тут для нас важливо, щоб була правильна координація взаємодії державних структур і місцевого самоврядування. Бо наразі все більше відчуваємо вагу повноважень, які реалізувати повною мірою сьогодні нереально.
Війна призупинила, але не відібрала
Водночас пересічні жителі громади ваги цих повноважень не відчувають. Об’єднані прагненням покращити життя у своєму містечку, кожен робить те, що йому під силу.
– Наша громада змінилася суттєво за останні три роки, – зазначає Анатолій Матвєйцев, місцевий підприємець. – Щороку маємо перевиконання бюджету, а відтак і можливість навіть під час війни реалізовувати проєкти. У нашої громади – дуже великий потенціал. І це – 100%, бо в нас живуть дуже хороші люди. І те, що в нашому місті будуть підприємства, я надіюся, вірю і впевнений у цьому.
Анатолій МатвєйцевФото: Особистий архів
І додам: багато людей говорять, що зараз не на часі «тротуари, дороги, квіти». Але я скажу так: це говорять лише ті, хто не на війні. У мене чимало друзів і знайомих на фронті й коли вони приїжджають на тих 10 днів у відпустку додому і бачать, що робиться у Городку, то кажуть, що дуже раді, що недаремно там стоять.
Для мене найкращий розвиток громади буде тоді, коли сюди назад повернеться молодь, яка захоче тут жити, працювати й відпочивати. Тому потрібно працювати для них, робити все для того, щоб вони тут залишалися. А їм потрібні не тільки робочі місця, а й доброустрій і дозвілля.
До слова, наприкінці 2021 року у Городку почали розробляти стратегію розвитку Городоцької територіальної громади. Як тоді зазначив консультант із громадського розвитку Анатолій Ткачук, директор із питань науки та розвитку Інституту громадського суспільства, Городоцька громада має всі можливості для успішного розвитку: ідеальне розташування, велику територію, дороги та достатню кількість населення. Основні акценти у стратегії розставлено на стимулюванні інвестиційної привабливості, розвитку підприємництва в галузі садівництва та переробної промисловості, туризмі, створенні робочих місць, покращенні інфраструктури та соціальної сфери.
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
