День пам’яті жертв політичних репресій
19 травня в Україні вшановуватимуть пам’ять тих, кого знищив радянський тоталітарний режим. Напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій у Городку зустрілися їх нащадки.
Підтримка держави
Онуки та правнуки городоччан, які постраждали від репресій радянської влади, зібрали у приміщенні театрального кафе Городоцького будинку культури.
Ольга Бистрицька.Фото: Городок.City
— У нашій громаді є осередок членів родин репресованих — Городоцьке районне товариство політв’язнів і репресованих, — розповідає керуюча справами виконкому Ольга Бистрицька. — В ньому нараховується 57 членів. Багато років цю організацію очолює Францішка Чернецька. Ми ж зі свого боку намагаємося надати всебічну підтримку тим, чиї сім’ї пережили ті страшні часи.
Аби розповісти, яку підтримку можна отримати від держави людям цієї пільгової категорії, на зустріч завітали Світлана Туранська, заступниця начальника відділу організації надання адміністративних послуг та Оксана Моцна, начальниця відділу соціального захисту населення Городоцької міської ради.
А після офіційної частини нащадки постраждалих від тоталітарного режиму спілкувалися у неформальній атмосфері за чашкою кави. Вони ділилися спогадами про дитинство, розповідали про нелегкі долі своїх рідних.
Досвід, який не можна забувати
Валентина Лебедєва розповіла, що її дідуся репресували за те, що він був учасником релігійної групи рожаниць. Пізніше і бабусю з малими дітьми, серед яких була і мама пані Валентини, вислали у Бердичів.
Валентина Лебедєва. Фото: Городок.City
— Згодом бабуся змогла повернутися з заслання, та життя її було важким. Будинок і все майно забрали, тож довелося все починати з нуля. А ще й без чоловічої підтримки, — розповідає Валентина Лебедєва. — Зламані долі наших пращурів повинні нагадувати нам, що ми не маємо права допустити повторення виникнення тоталітарного режиму. Людство повинно розуміти, що авторитарна влада нищить життя.
Тому озвучені присутніми спогади були не лише заради вшанування пам’яті їх близьких, але й для нагадування молодому поколінню, що демократичні цінності треба захищати. Валентина Лебедєва зазначає, що їй дуже шкода Героїв, що зараз гинуть на війні. Та при цьому вона розуміє, що вони борються за те, щоб в Україну не повернувся тоталітаризм.
