Міжнародний день медичної сестри
Щороку 12 травня у світі відзначають Міжнародний день медичної сестри. У цей день ми говоримо про людей, які щодня піклуються про наше здоров’я. У Городоцькій міській багатопрофільній лікарні працює 158 медсестер, і кожна з них — важлива частина великої команди.
Покликання
«Пацієнти бувають різні, але ми маємо ставитися до них так, як хотіли б, щоб ставились до нас» — ці слова є девізом головної медичної сестри Городоцької лікарні Галини Кучеренко. Медикиня має понад 30 років стажу і сьогодні для колег є не тільки мудрою наставницею, а й надійною подругою.
Галина КучеренкоФото: Городок.City
— Бажання допомагати іншим формується ще з дитинства, — каже Галина Кучеренко. — І бути медсестрою — це не лише володіти професійними навичками, а передусім мати повагу до хворого, співпереживати його болю та стражданням. Тому на цій роботі залишаються лише ті, для кого медсестринство — справа життя.
Під керівництвом Галини Кучеренко сьогодні працює 158 медсестер в 11 відділеннях. І як розповідають медсестри, для них надважливими є злагодженість у командній роботі та взаємопідтримка.
Таїсія ДузякФото: Городок.City
— У нас чудовий, дружній колектив. Щодня йду на роботу з радістю, — ділиться Таїсія Дузяк, старша медсестра неврологічного відділення. — Хоча буває непросто через велику кількість хворих, та завдяки підтримці колег ані я, ані дівчата, з якими працюю, ніколи не пошкодували про вибір професії.
Повернення до улюбленої справи
Та буває й так, що життя змушує піти із медицини. Як і трапилося із Наталією Гуменюк, яка має стаж роботи уже понад 30 років. На певний час вона залишила медицину, але згодом повернулася — бо зрозуміла, що це її справа. І сьогодні Наталія — старша медсестра відділення невідкладної екстреної медичної допомоги. Її підрозділ — першим зустрічає пацієнта.
— Ми надаємо первинну допомогу, підтримуємо людину психологічно, організовуємо подальше обстеження та госпіталізацію, — розповідає Наталія. — Уся наша команда координує роботу з іншими службами лікарні: рентгеном, комп’ютерною томографією, ультразвуковою діагностикою, гастроскопією.
«Як зозульки — і вдень, і вночі»
Городоччани ж з вдячністю розповідають не лише про високий професіоналізм медпрацівниць, але й про їхню людяність та небайдужість.
— Вони, як зозульки, вдень і вночі бігають до кожного, — зворушено ділиться пані Світлана, пацієнтка реабілітаційного відділення. — Такі добрі, наче всі від однієї мами. Дуже гарно доглядають.
— Моя дружина перенесла інсульт, — розповідає Антон Одукалець із села Клинове. — Медсестри і санітарки допомагають мені доглядати її. Підтримують, допомагають перевертати, бо сам не в силі. Міряють тиск не лише їй, а й мені — бо через хвилювання він підвищується… Їхня турбота — безцінна. Це люди від Бога.
Світлана ЯмборкоФото: Городок.City
— У нашому відділенні турбота — це теж лікування, — зазначає Світлана Ямборко, маніпуляційна медсестра паліативного відділення. — Пацієнти потребують не тільки медичного догляду, а й постійної підтримки. Їм важливо чути, що лікування допоможе, що є надія, що не варто втрачати віру.
Медсестри Городоцької лікарні щодня сумлінно виконують свою непросту, але таку важливу роботу. Водночас вони постійно вдосконалюють свої навички, опановують нові методики та технології. Їхня праця часто лишається непоміченою, але саме вони роблять лікування ефективним, а перебування у лікарні — комфортним.
Вони обрали справою життя медсестринство.Фото: Городок.City
