День памʼяті захисників
У Городку існує традиція — у річницю загибелі воїнів вшановувати їхню пам'ять на площі Героїв Майдану. У п’ятницю, 25 липня, громада згадувала Віталія Чернеця, який загинув у 2023 році та Валентина Трохимчука, життя якого обірвалося у 2019-му.
Липневий ранок у Городку традиційно розпочинається тишею. Рівно о 9:00 місто завмирає, як і багато інших міст нашої країни. Хвилиною мовчання люди вшановують пам’ять тих, хто до останнього подиху був відданий своїй Батьківщині і стояв на її захисті. Потім звучить Гімн України, і на екрані з’являються портрети воїнів, які доєдналися до небесного війська.
— Після 24 лютого 2022 року змінилася вся країна. Ми не маємо права жити спокійно, коли на фронті хтось віддає життя за нашу свободу. Щоразу, коли я буваю у Городку і тут вшановують полеглих, я зупиняюся, щоб підтримати родини, вклонитися нашим Героям. Жителі нашого старостату постійно надсилають допомогу військовим — як своїм, так і тим, кого особисто не знаємо. Підтримуємо всім, чим можемо, і щиро молимося за перемогу та мир для України, — говорить староста села Великий Карабчіїв Надія Півень.
Хвилина мовчання у Городку. Фото: Городок.City
Історія Віталія Чернеця
Віталій Чернець народився та виріс у селі Жищинці Городоцької громади. Був щирим, добрим і життєрадісним — саме таким його запам’ятали рідні, друзі та односельці.
Ще до повномасштабного вторгнення Віталій служив у зоні АТО. Після трьох років служби повернувся додому, але в березні 2023 року знову став до лав Збройних сил України. На Великдень його мобілізували. Спершу він кілька днів перебував у військовій частині в Житомирі, а згодом вирушив на тримісячне навчання до Великобританії. Вже через два дні після повернення Віталій опинився на передовій.
27 липня 2023 року він загинув, захищаючи Україну на сході. Йому було лише 30 років.
Віталій ЧернецьФото: Городок.City
2 серпня односельці зустріли свого Героя живим коридором із соняшників — квітів, які стали символом українського опору. Провести Віталія в останню путь прийшли друзі, сусіди, вчителі, побратими, однокласники. Всі говорили про нього як про добру, виховану і щиру людину. Такого, хто завжди привітається, допоможе, підтримає.
Поховали Віталія Чернеця на сільському кладовищі у рідних Жищинцях. У нього залишилися батьки, сестра та молодший брат.
Історія Валентина Трохимчука
Валентин Трохимчук народився 29 червня 1976 року в селі Лісоводи на Хмельниччині. Все життя був вірний своїй землі та своєму обов’язку.
Служив у 56-й Маріупольській окремій мотопіхотній бригаді, 37-му батальйоні. Старший лейтенант Валентин захищав Україну на сході в найважчі часи, коли кожен день на передовій був випробуванням сили, волі й мужності.
26 липня 2019 року Валентин помер у рідному селі Лісоводи. Йому було 43 роки. Поховали воїна на місцевому кладовищі — там, де пройшли його дитинство, юність і куди він завжди повертався подумки з війни.
Валентин ТрохимчукФото: Городок.City
У травні 2024 року ім’я Валентина Трохимчука увіковічили на меморіальній дошці, встановленій на території ліцею в його рідному селі. Це місце стало ще одним нагадуванням майбутнім поколінням про тих, хто віддав життя за Україну. Йому назавжди 43.
