10 років тому
Сьогодні звук сирени змушує серце стискатися. Ми біжимо в укриття, а вони – назустріч небезпеці. Наші рятувальники — Герої без зброї, які першими розбирають завали після російських ударів і, на жаль, самі стають мішенями для ворога. Їхня мужність у 2025 році вражає весь світ.
Але сьогодні, 17 вересня, у їхнє професійне свято — День рятівника — давайте зробимо крок назад у часі. Рівно на 10 років. У 2015-й. У той час, коли їхня робота була такою ж важливою, але зовсім іншою.
Фото: Городок.City
Перенесіться у відносно спокійний вересень 2015 року. Так, війна на сході вже тривала, але для нашої громади це було щось далеке, що не торкалося щоденного життя. І День рятівника був справжнім святом.
Незважаючи ні на що, рятувальник повинен завжди бути у формі. Тому наша знімальна команда провела з цими мужніми людьми один день. І саме того дня відбувались планові навчання по гасінню пожежі та порятунку потерпілих.
Автомобілі із сиренами мчать по місту, пожежники, майже на ходу вистрибують із автомобіля. Вже за декілька секунд вода ллється на імітовану пожежу, з будинку виводять потерпілих та надають їм усю необхідну допомогу. Завдання – виконане!
«Наша головна задача – бути завжди готовими. Чим краще ми тренуємось у мирний час, тим більше життів врятуємо, якщо станеться біда», – казав нам тоді в інтерв’ю один із пожежників.
Минуло 10 років. Червона пожежна машина на вулицях міста тепер викликає не цікавість, а тривогу. Робота рятувальників перетворилася з професії на місію на межі людських можливостей.
Але, згадуючи 2015-й, ми розуміємо: їхня відданість справі не з'явилася вчора. Вони були героями й тоді. Просто 10 років тому ми могли бачити їхні посмішки на мирному святі, а сьогодні бачимо втомлені, але рішучі обличчя, вкриті пилом і кіптявою, на місцях трагедій.
Сьогодні, вітаючи наших рятувальників, ми дякуємо їм не лише за те, що вони роблять зараз, а й за всі ті роки спокійної та професійної роботи. За той фундамент мужності, який вони закладали ще 10 років тому.
