10 років тому
Сьогодні, до Дня фармацевта, ми вирішили підняти архіви та згадати про Валентина Гавришка. Чому? Бо його історія — це яскравий приклад того, що справжній професіоналізм та людяність ніколи не виходять з моди.
Уявіть собі звичайну аптеку в мікрорайоні «Сільгосптехніка» у 2015 році. За прилавком стоїть привітний чоловік у білосніжному халаті. Це Валентин. На той момент він працював фармацевтом уже 11 років. Для багатьох мешканців району похід в аптеку означав не просто купівлю ліків, а візит до «своєї» людини.
«До нього можна було просто зайти і порадитись, — розповідали тоді місцеві жителі. — Завжди спокійний, уважний, ніколи не відмахнеться. Запитає, що турбує і підкаже не найдорожчий препарат, а той, що справді допоможе».
Історія пана Валентина з 2015 року — це не просто спогад. Це нагадування про те, що за кожною професією стоїть людина. І коли ця людина любить свою справу та поважає інших — вона стає справжньою легендою. Нехай і в масштабах одного району.
Тож, вітаючи сьогодні всіх фармацевтів з професійним святом, давайте згадаємо тих, хто щодня робить свою роботу з душею. Можливо, такий «свій фармацевт» є і у вашому районі. Не забудьте сказати йому «дякую».
