Вшанування пам'яті захисника
16 вересня у Городку вшанували пам’ять Андрія Євгеновича Височинського, який загинув від поранень, несумісних із життям, у 2014 році. На площі Героїв Майдану в 11-ту річницю його загибелі звучав Гімн України та історія його життя.
Вшанувати пам’ять земляка, який одягнув військову форму в перший рік війни з росією, прийшли його рідні, друзі, знайомі та навіть ті, хто його не знав. Традиційно на сходах адміністративної будівлі розгорнули стяг із зображенням воїна, а присутні хвилиною мовчання віддали шану Герою.
— Андрій був серед тих, хто став на захист України ще в перші дні війни у 2014-му, — каже місцева жителька Ірина Рудніцька. — Для нього було очевидно: країна потребує захисту, і він повинен бути там. Він був мужньою і світлою людиною, яка завжди допомагала іншим, любив життя і свою родину. Ці дні пам’яті нагадують нам, що незалежність — не абстракція, а щоденна боротьба і жертовність тих, хто не повернувся додому.
Історія воїна
Андрій Євгенович Височинський народився 17 серпня 1970 року. Дитинство минуло у Городку, де він закінчив Городоцький ліцей №2 (тоді школа №2). Потім здобув робітничу спеціальність в Лісоводському професійно-аграрному ліцеї.
У року 1988 році Андрія призвали до армії. Службу розпочав у місті Артем, а згодом продовжив у Владивостоці. Виконував відповідальну роботу — був укладачем парашутів аеромобільної техніки.
Повернувшись додому, у 90-х роках займався ремонтом електрообладнання. Згодом створив сім’ю, разом із дружиною виховав двох дітей.
Коли у 2014 році росія розпочала війну проти України, Андрія мобілізували. Згідно з наказом командира частини, він був зарахований до списків особового складу на посаду старшого солдата.
16 вересня 2014 року під час навчальних стрільб Андрій Євгенович отримав смертельне вогнепальне поранення грудної клітки та черевної порожнини. Поховали воїна на кладовищі у рідному Городку.
