Європейська ініціатива
19 жовтня у Городок приїхала команда дослідників із Києва, щоб задокументувати та зберегти пам’ять про старе єврейське кладовище. У межах Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ (ESJF) вони проводять фотофіксацію мацев — старовинних надгробків із написами на івриті, що збереглися ще з XVIII століття. Мета — зафіксувати й вивчити ці пам’ятки, які розповідають про минуле громади, що колись була важливою частиною історії Городка.
Команда дослідників разом із директоркою Городоцького музею Наталією ГоцулякФото: Городок.City
«Мій дід не захотів евакуюватися…»
Колись у нашому Городку жила велика єврейська громада. До Другої світової війни євреї становили майже 40% населення міста. Працювали скрізь — у школах, магазинах, на заводах, у ремісничих майстернях. Місто тоді було зовсім інше — гамірне, різномовне, живе.
Георгій БаренбоймФото: Городок.City
— Під час війни багато хто з городоцьких євреїв намагався евакуюватися. Але не всі встигли або не хотіли покидати рідне місце, — пригадує Георгій Баренбойм, який народився вже під час війни — у 1943 році. — Мій дід, наприклад, залишився. Казав: «Я з німцями ще у Першу війну воював, ми тоді нормально спілкувались». Але сталося інакше. Його, як і багатьох інших, забрали до Ярмолинець. Там, біля колишньої військової частини, розстріляли близько шести тисяч євреїв. Серед них був і мій дідусь. Разом із ним загинули й багато городоччан, а також люди з навколишніх сіл — Купина, Кузьмина… Я все життя пам’ятаю ці родинні історії. Вони — частина нашої пам’яті, частина історії Городка.
Збереження історії
Саме для того, щоб зберегти історію єврейського народу, до Городка приїхали дослідники. Адже єврейське кладовище у нашому місті — один із небагатьох збережених об’єктів єврейської спадщини Поділля.
— Мета нашої поїздки — освітній захід, який проводиться Європейською ініціативою зі збереження єврейських кладовищ у Східній Європі. Саме ця організація цього року встановила захисний паркан навколо старого єврейського центру в Городку, — пояснив Євгеній Левінзон, виконавчий директор Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки, аспірант Інституту археології НАН України.
Євгеній ЛевінзонФото: Городок.City
За словами дослідників, під час роботи на цвинтарі вони здійснюють розчищення та фотофіксацію старих мацев — надгробків з івритськими написами. Згодом зображення будуть каталогізовані, перекладені й проаналізовані для визначення часу поховань і символіки.
— Ми фіксуємо мацеви, щоб надалі визначити дату поховання, розглянути зображення. Інколи саме символи стають ключем до розшифровки життя людини. Наприклад, лев на надгробку може означати, що покійного звали Леві або Ар’є, або що він походив зі старовинного єврейського роду, — розповіла Оксана Гула, незалежна дослідниця єврейської історії.
Дослідження показують, що на городоцькому кладовищі можна простежити кілька хронологічних секторів — від кінця XVIII століття до середини XX. Робота з розшифрування епітафій — тривалий і копіткий процес, який потребує перекладу написів, порівняння з архівними джерелами та попередніми дослідженнями.
— Надзвичайно цікаво досліджувати ці кладовища. Ми подорожуємо Україною спільно з європейською ініціативою, займаємося фотофіксацією й таким чином допомагаємо зберегти єврейську спадщину нашої країни, — додає дослідниця Оксана Гула.
Оксана ГулаФото: Городок.City
Довідково
ESJF — Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ заснована у 2015 році за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Її основна місія — захист і збереження єврейських кладовищ у Європі шляхом визначення їхніх меж, нанесення на карту та встановлення огорож.
За десять років діяльності ESJF встановила огорожі на понад 340 єврейських кладовищах у різних країнах Східної Європи, зокрема й в Україні.
