Подорож у минуле
Щороку 22 січня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Соборності. Це день, коли ми згадуємо підписання Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою — подію, яку справедливо вважають фундаментом сучасної незалежної держави.
У 2016 році, рівно 10 років тому, це свято в нашій громаді мало особливе звучання. Тоді люди збиралися разом не лише для того, щоб вшанувати історичний документ, а й щоб підтвердити свою єдність у непростий для країни час.
День Соборності 7 років томуФото: facebook.com
Під час заходів про соборність говорили не як про термін із підручника, а як про живу цінність. Згадували події 1919 року, читали патріотичні вірші, співали державний гімн та українські пісні. Але найважливішим був момент вшанування пам’яті тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
День Соборності у 2016-му був часом тиші та сили водночас. Тиші — коли схиляли голови у скорботі. Сили — коли усвідомлювали: українська держава тримається на єдності людей, готових її захищати.
Сьогодні, через 10 років, ці спогади мають ще глибший сенс. Бо соборність — це не лише історична дата. Це вибір, який Україна робить щодня.
