Найжорсткіші відключення світла
Енергетична ситуація в Україні залишається складною. Після чергових атак росії на об’єкти енергетичної інфраструктури в низці регіонів запровадили найжорсткіші графіки відключень електроенергії за весь час повномасштабної війни. Обмеження тривають більшу частину доби, а стабільність подачі світла залишається вкрай низькою.
Понад 18 годин на добу у своїх домівках світла не бачать і жителі Городоцької громади, що на Хмельниччині. З 14 січня щодня ситуація погіршувалася: тривалість перебування без електроенергії становила по шість годин, зі світлом – скоротилася до двох. З 21 січня світло у помешканнях городоччан вмикали в кращому випадку на 3-4 години на добу, а з 22 січня – ще менше, через те, що у ці дні, окрім графіка погодинних відключень застосовувався ще й графік аварійних. І соцмережі заполонили десятки емоційних коментарів, які мешканці залишають під публікаціями про графіки відключень.
Графік погодинних відключень на Хмельниччині сьогодні, 24 січняФото: Хмельницькобленерго
Коментарі у соцмережах
Люди скаржаться, що фактична подача електроенергії не відповідає оприлюдненим графікам, а короткі ввімкнення створюють додаткові проблеми.
«На пів години або 40 хвилин дають світло — і знову вимикають. Що робити з технікою, яка просто здихає? А ці «графіки» тільки допомагають її добити», — пише один із мешканців у коментарях.
Окремі користувачі порівнюють ситуацію в громаді з іншими містами, де, за їхніми словами, обмеження значно м’якші або майже відсутні.
«Чому у Львові світло виключають лише на 6 годин, а в Івано-Франківську взагалі не вимикають? Чому в нас така ситуація?» — обурюються люди.
«18 годин без світла — це не тимчасові труднощі»
У коментарях мешканці окремих мікрорайонів наголошували: відключення електроенергії автоматично тягне за собою проблеми з водопостачанням та опаленням.
«У нас разом зі світлом зникає і вода. А коли її дають, такий слабкий напір, що навіть котел не запускається», — пише жителька мікрорайону «Черемшина».
За словами людей, у холодну пору будинки не встигають прогрітися, а короткі періоди з електроенергією не дають змоги стабілізувати температуру в оселях.
«18 годин без електроенергії — це вже не графік, а повноцінний хаос. Це не незручності, це повне порушення нормального життя, — йдеться в коментарі Вікторії. — Люди не живуть за таблицями. Без світла немає інтернету, зв’язку, тепла, води, можливості приготувати їжу, зарядити телефон, підготуватись до школи чи роботи. У когось дистанційне навчання, у когось робота онлайн, у когось проблеми зі здоров’ям, але це ніби нікого не хвилює.
Коментарі у телеграм-каналі Городок.CityФото: https://t.me/horodok_city
Пікові навантаження і питання справедливості
Окремо люди звертають увагу на парадоксальну ситуацію: коли дають електроенергію, мешканці масово починають заряджати техніку та вмикати обігрівачі, що створює додаткове навантаження на мережу.
«Будинки не встигають нагрітися. Як тільки вмикають світло — всі одночасно вмикають техніку, і це знову перевантажує лінії. Де тут логіка зняття навантаження?» — зазначають у коментарях.
У більшості коментарів звучить думка: люди розуміють складність енергетичної ситуації в країні, однак очікують відкритої комунікації та більш людяного підходу.
«Ми не вимагаємо дива. Ми вимагаємо адекватного, чесного та людяного підходу. Прозорих пояснень, реального балансування навантаження і рішень, які не зводяться до того, що світла немає майже завжди. Бо коли відключення тривають більше як половина доби — це вже не питання терпіння. Це питання поваги до людей», — підсумовують користувачі.
Коментарі у телеграм-каналі Городок.CityФото: https://t.me/horodok_city
За межами онлайн-дискусій
На тлі численних обурених коментарів у соціальних мережах реакція людей вийшла за межі онлайн-дискусій. Два дні поспіль — 21 та 22 січня — через тривалі відключення електроенергії жителі обласного центру виходили на мирні акції протесту. Люди збиралися на різних локаціях: поблизу майдану Незалежності, на двох перехрестях вулиці Кам’янецької, а також під стінами обласної військової адміністрації. Основною вимогою учасників акцій був рівномірний розподіл електроенергії між регіонами та прозорі пояснення щодо тривалості відключень.
Свою позицію щодо ситуації з електропостачанням озвучили й представники енергетичної галузі.
— Не лише на Хмельниччині застосовуються тривалі графіки погодинних відключень. У суміжних областях — Вінницькій, Київській, Житомирській — перерви в електропостачанні подекуди ще більші. Також фіксуються проблеми з низькою напругою. Причина одна — ураження об’єктів енергетичної інфраструктури, — зазначив заступник директора з технічних питань АТ «Хмельницькобленерго» Андрій Чайка.
Заступник директора з технічних питань АТ «Хмельницькобленерго» Андрій ЧайкаФото: facebook
У «Хмельницькобленерго» наголошують, що обласний оператор не ухвалює рішень щодо міжрегіонального розподілу електроенергії. Ці процеси координує НЕК «Укренерго», яка керує магістральними мережами.
— Коли диспетчер НЕК «Укренерго» фіксує аварійну ситуацію в будь-якому регіоні, команда передається через спеціальний диспетчерський канал. Аналогічно формуються завдання щодо погодинних графіків відключень із визначеним обсягом навантаження. У разі аварії погодинні графіки можуть не застосовуватися, адже першочерговим завданням є негайне балансування енергосистеми. Якщо цього не зробити, система може зазнати серйозних пошкоджень, а наслідки такого колапсу триватимуть не години, а значно довше, — пояснив начальник управління Держенергонагляду в Хмельницькій області Ігор Поліщук.
Начальник управління Держенергонагляду в Хмельницькій області Ігор Поліщук. Фото: Хмельницька ОВА
Він також зазначив, що у разі виникнення аварійних ситуацій погодинні графіки відключень втрачають актуальність, адже пріоритетом стає стабілізація роботи всієї енергетичної системи.
Кому це вигідно
На тлі тривалих відключень електроенергії та суспільної напруги, як підкреслюють правоохоронці, такі ситуації нерідко використовує країна-агресор, намагаючись посилити паніку та дестабілізувати ситуацію всередині України.
Про реальність таких загроз свідчить і зафіксований правоохоронцями випадок під час однієї з акцій протесту у Хмельницькому. За інформацією поліції, до одного з учасників мітингу звернулися представники країни-агресора з пропозицією співпраці. Йому надсилати фото та відео з акцій для подальшого використання в інформаційних маніпуляціях, а також грошову винагороду за провокаційні дії.
— Мені пропонували зброю, фінансування, — сказав чоловік у відео коментарі. – Я одразу повідомив про це на лінію 102, після чого на місце прибула патрульна поліція і все задокументували. Що хочу сказати? Не ведіться на це! Ігноруйте такі повідомлення і відразу повідомляйте про них правоохоронні органи. Давайте не будемо допомагати ворогу.
Повідомлення Фото: https://t.me/bbc_khm/25101
Правоохоронці наголошують: такі спроби є частиною гібридної війни, у якій інформаційний тиск і провокації використовуються паралельно з ракетними ударами.
До слова, як проаналізувала редакція, чимало провокативних коментарів пишуть автори із закритими профілями та анонімними аватарками.
Ситуація залишається напруженою
На тлі спроб ворога використати суспільну напругу для дестабілізації ситуації всередині країни, в Хмельницькій обласній владі наголошують: через цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру область продовжує працювати в умовах дефіциту електроенергії. 23 січня начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін під час позачергового засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС наголосив, що повного блекауту в регіоні наразі немає, однак навантаження на систему залишається критичним.
— Ворог цілеспрямовано намагається зруйнувати нашу енергетичну інфраструктуру й досягти повного блекауту. Наразі на Хмельниччині в багатьох громадах люди залишаються без електроенергії по 16–18 годин на добу. Це вимагає чіткої, скоординованої роботи всіх служб без формального підходу, — зазначив Сергій Тюрін.
Сергій Тюрін, начальник Хмельницької ОВАФото: Хмельницька ОВА
Він підкреслив, що пріоритетом залишається безперебійна робота лікарень, соціальних закладів, об’єктів водо- та теплопостачання, які мають бути забезпечені резервними джерелами живлення та запасами пального.
— Пункти незламності мають бути приведені у повну готовність і розгортатися у разі відсутності електропостачання понад вісім годин — за рішенням громад, — зазначив очільник ОВА.
Як повідомляють у Городоцькій громаді, на території нашого міста функціонує п’ять Пунктів незламності, які працюють безкоштовно з 08:00 до 17:00 та призначені для тимчасового перебування мешканців. З місцем їх розташування можна ознайомитися на сайті Городоцької громади.
— У селах громади ситуацію контролюють старости, — зазначає керуюча справам виконкому Ольга Бистрицька. — До роботи залучені соціальні працівники, сусіди та волонтери. Фахівці Центру надання соціальних послуг, а також спеціалісти із супроводу ветеранів підтримують постійний зв’язок із сім’ями військових, загиблих і ветеранів, з’ясовуючи першочергові потреби.
Ольга БистрицькаФото: Городок.City
Зберегти людяність
Попри втому, холод і тривале очікування світла, сьогодні важливо зберегти головне — людяність, кажуть психологи. Війна щодня перевіряє нас на міцність, але водночас нагадує: справжня сила не лише в енергосистемах чи генераторах, а у здатності бути разом. Підтримати літню сусідку, зателефонувати рідним, поділитися зарядженим павербанком чи просто сказати добре слово — іноді цього достатньо, щоб людині стало трохи тепліше.
— У кризові періоди особливо важливо не піддаватися паніці та не дозволяти емоціям керувати рішеннями. Коли люди відчувають нестабільність, природною реакцією стає тривога або злість. Але саме в такі моменти варто зупинитися й подумати не лише про себе, а й про тих, хто поруч. Взаємна підтримка, довіра й спокій значно зменшують напруження в суспільстві й допомагають пережити складні періоди, — зазначає Ольга Гончар, керівниця Центру ментального здоров’я Городоцької міської лікарні.
Ольга ГончарФото: Городок.City
Історики додають: українці у своїй історії не раз доводили, що разом здатні вистояти. Світло обов’язково повернеться — так само як повертається тепло туди, де є взаєморозуміння, єдність і віра одне в одного.
— Багато спілкуюся з людьми, з прифронтових зон. Повірте, люди там роками живуть без світла, без води, плівками закривають вікна, — каже учасник волонтерської ініціативи «Москалевбивчий мотлох» із села Лісоводи Сергій Широков. — А наші хлопці там, в окопах, живуть в ще гірших умовах. Тому вважаю, що ті сили, які люди витрачають на негативні пости та коментарі у соцмережах краще виплескувати в інше русло: донати на ЗСУ, допомогу військовим. Вони там роблять все можливе, щоб до нас менше летіло шахедів та ракет. Тому допомагаймо нашим захисникам. Доти, допоки кожен військова та військовий не повернуться із фронту до своїх рідних.
Сергій ШироковФото: Городок.City
Публікація зроблена в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
