Найвища нагорода
Учениця Городоцького ліцею №3 Софія Ющишина здобула диплом І ступеня на третьому етапі Всеукраїнської олімпіади з польської мови і літератури. Інтелектуальні змагання відбувалися у Коломиї з 24 по 27 квітня. Хмельницьку область представляли шестеро учасників 9–11 класів. Софія змагалася з 17 суперниками і суперницями — і зрештою виборола першість.
Ця перемога стала продовженням її попереднього досвіду. Торік дівчина вже була у фіналі, але тоді зупинилася за кілька балів до першого місця. Повернулася з другим результатом і чітким розумінням, що потрібно змінити.
Софія Ющишина під час нагородженняФото: Софія Ющишина
Наполеглива праця
Підготовка до олімпіади тривала майже рік. Шкільних занять вистачало для бази, але перед всеукраїнським етапом темп довелося суттєво посилити.
– Софія дуже старанна учениця. Паралельно вона брала участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України. Ми займалися вечорами, бо вдень не було змоги. Було складно, адже ми не знали, які будуть завдання, – відмічає наставниця Софії Олена Бац, яка готувала дівчину до олімпіади. – Спершу Софія перемогла на рівні ОТГ. В області брало участь троє дітей з ліцею №3, але одна дитина перед олімпіадою захворіла. Софійка ж виборола право представляти Хмельницьку область на всеукраїнському рівні. Я дуже нею пишаюся.
Софія зі своєю вчителькою Оленою БацФото: Городок.City
Чотири етапи
Олімпіада складалася з чотирьох частин: граматика, твір, література і усна відповідь. Граматику відпрацьовували разом онлайн, літературу Софія готувала самостійно – перечитувала твори, аналізувала біографії письменників, працювала з історичним контекстом. Найбільше невідомості було в усній частині: питання кожен отримував уже під час виступу.
– Мені дісталося питання про навчання і про те, як відсутність вільного часу впливає на психічний і фізичний стан. Я дала вичерпну відповідь, навела приклад із літератури і отримала високий бал, — каже Софія.
За її словами, атмосфера на олімпіаді виявилася спокійнішою, ніж можна було очікувати. Учасники жили поруч кілька днів, але справжнє спілкування почалося вже після завершення випробувань.
– На самій олімпіаді я не відчувала сильної конкуренції і негативної енергетики. Після іспитів ми почали більше спілкуватися, і в мене залишилися дуже хороші враження, — згадує Софія.
Софія з учасниками та учасницями олімпіадиФото: Софія Ющишина
Цьогоріч у кожному класі визначали по два перших місця. Разом із Софією перемогу здобула ще одна учениця – дівчина з Київщини.
– Після олімпіади вона розповіла, що ще під час знайомства, коли ми обговорювали літературу, відчула, що я її найсильніша конкурентка. Коли почула, як я говорю, почала хвилюватися, – усміхається Софія, для якої польська мова – не шкільний предмет, який треба вивчити. Це частина її особистості.
Польська мова, як частина особистості
Софія виросла в польській родині, де мова, традиції, спосіб мислення передаються природно – через розмови, спільні звички, атмосферу вдома. Це відчувається і поза навчанням. Її інтереси не виглядають випадковими: вона слухає польський і американський хіп-хоп, дивиться кіно 2000-х років, любить фільми Квентіна Тарантіно за стиль і діалоги. Її цікавить мода – не як тренд, а як процес змін: як формувалися стилі, як вони поверталися і трансформувалися.
Раніше Софія навчалася у Лісоводах, де живе її родина. Згодом батьки вирішили перевести її до Городка, у середовище, де вона може щодня чути польську мову і розвиватися в цьому напрямі. Відтоді її звичний день – це ще й дорога до школи і назад.
– Найбільше джерело енергії для мене – батьки. Це люди, які вклали в мене душу і присвячують мені багато часу, – говорить вона.
За цими словами – не формальність, а досвід останніх років. Її батько зараз на війні. І це змінює відчуття звичних речей: часу разом, розмов, простих сімейних моментів.
Її найбільша мрія – закінчення війни і повернення до життя, яке було до 2022 року, хоча вона усвідомлює, що таким, як раніше, воно вже не буде...
