10 років тому
Травень 2016-го. Вулиці Городка, школи та дитячі садки заполонили українські орнаменти. Тоді вся громада об’єдналася навколо свята, що вже стало символом нашої єдності — Дня вишиванки.
Того дня вишита сорочка була всюди: на роботі, у шкільних класах та студентських аудиторіях. Хтось діставав із шаф родинні реліквії, хтось купував нові, але для кожного це була можливість висловити повагу до українських традицій.
Найактивніше святкували у навчальних закладах. Тематичні флешмоби, виставки та концерти наповнювали коридори шкіл піснями й кольорами національної вишивки. Діти навипередки розповідали про значення символів на своїх сорочках, заново відкриваючи для себе власну культуру.
Вишиванка тоді стала чимось значно більшим, ніж просто одягом. Вона об’єднала покоління та нагадала про наше коріння. Минуло десять років, але той день досі згадується з особливим теплом, адже він вкотре довів: українська культура — жива, сильна та непереможна.
