10 років тому
2016 рік. Для тодішніх одинадцятикласників Городка це був особливий травень — останній у статусі школярів. Попереду на них чекали іспити, невідоме доросле життя та нові обрії. А в момент свята — прощальний урок і хвилюючий день, який кожен із них запам’ятав на все життя.
Ошатні випускники крокували знайомими вулицями міста, шкільним подвір’ям та коридорами. Тоді вони почувалися вже зовсім інакше — не дітьми, а дорослими людьми, які завершують важливий етап свого становлення.
І, як і багато років до того, коли вони вперше переступили поріг школи, поруч знову були найрідніші: батьки, друзі та вчителі. Колись дорослі проводжали їх у невідомий шкільний світ, а того травневого дня — благословляли у самостійне життєве плавання.
З того щемливого дня минуло вже рівно десять років. Проте випускники 2016-го й досі, мабуть, пам’ятають ті особливі хвилини, коли шкільний тривожний дзвінок пролунав для них востаннє.
