Спомин Героя
10 серпня у Городку вшанували пам’ять захисника України Петра Гуцала із села Велика Яромирка. Серце воїна зупинилося два роки тому.
Під час пам’ятного заходу рідні та земляки вшанували воїна хвилиною мовчання, згадали історію його життя та поклали квіти до Стели пам’яті «Це моє небо. Це моя земля».
Історія воїна
Петро Гуцал був військовослужбовцем, батьком, дідусем, другом і людиною, яку добре знали та поважали односельці.
Захисник народився 19 квітня 1966 року в селі Велика Яромирка. Там навчався у школі й розвивав свої творчі здібності.
— Петро мав чудовий голос, гітара завжди була при ньому. У Купині керував ансамблем, жодне свято не обходилося без його співів, — розповідав у день похорону друг дитинства Володимир Костишен. — Після школи відслужив в армії, потім вивчився на шофера у Лісоводському училищі. З роками ми бачилися рідше, але зв’язок підтримували протягом усього життя. Він був хорошою людиною.
Петро Гуцал працював шофером, їздив на заробітки, згодом займався євроремонтами. Після одруження переїхав до села Скіпче. Разом із дружиною виховав двох синів, тішився онуком, з яким любив проводити час, особливо на рибалці.
З 8 липня 2022 року Петро Гуцал проходив службу в одній із військових частин ЗСУ. Був механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Разом із побратимами захищав Херсон.
Не стало захисника 9 серпня 2024 року у шпиталі в Херсоні через погіршення стану здоров’я. 16 серпня у селі Скіпче Петра Гуцала провели в останню путь. Після траурного богослужіння у місцевій церкві захисника поховали на сільському кладовищі. Воїну назавжди залишилося 59 років.
