Від блекаутів до енергонезалежності
У Городоцькій міській багатопрофільній лікарні завершують будівництво сонячної електростанції потужністю 165 кВт. Її доповнять системами накопичення енергії, які у разі відключення зовнішньої мережі мають підтримувати роботу хірургічного корпусу до шести годин. Городок.City з'ясовував, скільки коштує проєкт, звідки залучають гроші та чи справді сонячна енергія дозволить медзакладу суттєво скоротити витрати на електроенергію.
Коли світло — це питання життя
Реанімаційне відділення Городоцької міської багатопрофільної лікарні. Тут електроенергія потрібна не лише для освітлення палат. Від неї залежить робота апаратів штучної вентиляції легень, моніторів, інфузоматів та іншого обладнання, яке цілодобово підтримує життєві функції пацієнтів. Коли зовнішнє електропостачання зникає, лікарня не може просто чекати, доки його відновлять
Раніше раптові відключення електроенергії вже створювали для медиків критичні ситуації. За словами анестезіолога, завідувача відділення інтенсивної терапії Леоніда Ігнатеску, під час таких перебоїв їм іноді доводилося вручну підтримувати дихання пацієнтів за допомогою мішка Амбу.
Леонід ІгнатескуФото: Городок.City
— Пізніше, під час пандемії COVID-19, відділення почали оснащувати обладнанням для безперебійного живлення. Однак під час війни, після ворожих обстрілів і руйнування енергетичної інфраструктури, коли світла може не бути дуже довго, цього обладнання недостатньо. Адже у відділенні інтенсивної терапії значна частина пацієнтів потребує постійної штучної вентиляції легень. І хоча апарати ШВЛ мають вбудований резервний акумулятор, він розрахований лише на короткий час роботи, — розповідає він.
І це лише одне з відділень. У лікарні щодня проводять операції, працюють паліативне відділення, гемодіаліз — так звана «штучна нирка», реабілітація. Заклад обслуговує жителів Городоцької міської та Сатанівської селищної громад, а пологове відділення ще й жінок з Дунаєвецької, Ярмолинецької, Чемеровецької та інших сусідніх громад. Відтак потреба в енергонезалежності тут надважлива.
Наразі резервне живлення лікарні забезпечують дизельні генератори. Однак керівництво медзакладу розглядає їх передусім як аварійне, а не постійне джерело електроенергії.
— Генератор — це не вихід. Він не працює на воді. А не використовувати можливості природи — це гріх, — каже директор Городоцької міської багатопрофільної лікарні Олександр Кушнір.
За його словами, потужні генератори можуть забезпечувати роботу закладу під час відключень, однак потребують значної кількості пального та постійного обслуговування. Під час тривалих блекаутів додається ще один ризик — необхідність безперебійно постачати дизель. Тому ще після перших масштабних атак росії на українську енергетичну інфраструктуру у Городку почали шукати інше рішення.
Від генератора — до сонячної електростанції
Роботу над проєктом енергетичної автономності лікарні розпочали у 2022 році. На території медзакладу виділили земельну ділянку та розпочали розробку проєктно-кошторисної документації. Для майбутньої наземної сонячної електростанції необхідно було підготувати майданчик. До цих робіт долучилася компанія «Епіцентр»: допомогла завезти ґрунт і вирівняти територію.
За кілька років вартість проєкту зросла і становить понад 11 млн гривень, які на встановлення сонячної електростанції виділено з місцевого бюджету.Фото: Городок.City
Та від початкового задуму до нинішнього проєкту концепція СЕС суттєво змінилася. Спочатку планували встановити звичайну мережеву сонячну електростанцію. Вона могла б зменшувати споживання електроенергії з мережі вдень, однак сама по собі не вирішувала головної проблеми — роботи лікарні під час блекауту. Тому проєкт скоригували і передбачили встановлення систем накопичення енергії.
— Ми змінили концепцію та закупили інвертори, які вдень накопичуватимуть енергію, а вночі віддаватимуть її. Це не лише підвищить нашу енергонезалежність, а й значно зменшить навантаження на бюджет, — пояснює Олександр Кушнір.
Про технічні деталі нової системи та її можливості під час знеструмлень детальніше розповідає завідувач господарства Володимир Малярський.
Володимир Малярський.Фото: Городок.City
— Загальна ємність акумуляторної системи становитиме близько 161 кВт·год. Вона накопичуватиме електроенергію вдень для використання під час відсутності сонця або світла в мережі. У разі аварійного чи планового відключення цього запасу вистачить орієнтовно на шість годин автономної роботи хірургічного корпусу — без залучення дизельних генераторів, — пояснює він. — Накопичувачі працюватимуть не лише від сонячних панелей. У періоди слабкої генерації їх можна буде заряджати від центральної електромережі, зокрема в нічні години, коли діє дешевший тариф.
Сьогодні робота на об'єкті вже на фінішній прямій: панелі встановлені, а для чутливого накопичувального обладнання збудували окреме технічне приміщення із системою кондиціонування для підтримки оптимального температурного режиму.
— Ми вже змонтували 266 сонячних панелей і зараз прокладаємо кабелі, щоб об'єднати все обладнання в єдину мережу. Акумулятори працюватимуть у комплексі зі станцією та забезпечуватимуть резервне живлення. Якщо рухатимемося за графіком, орієнтовно за два-три тижні СЕС можна буде запускати в роботу, — розповідає Андрій Шпак, старший майстер ТОВ «Спорт Прогрес», яке виконує підрядні роботи зі встановлення СЕС.
Аби зрозуміти реальну ефективність нової системи, варто зіставити потужність СЕС із фактичними потребами лікарні. У звичайному режимі навантаження на мережу медзакладу становить 35–50 кВт, а в пікові години (під час одночасної роботи рентген-апарата та КТ) зростає до 100–110 кВт. Загалом за рік лікарня споживає близько 400 тисяч кВт.
Розрахунки проєктувальників свідчать, що у літні місяці СЕС практично повністю покриватиме поточні потреби лікарні. Взимку, через короткий світловий день, цей показник становитиме 30–40%. У середньому ж за рік власна генерація забезпечуватиме близько половини потреб медзакладу. Окрім гарантованого світла у палатах та операційних, проєкт дасть потужний економічний ефект, що особливо важливо для бюджетної установи.
Олександр ХоменкоФото: Городок.City
— Сьогодні ми витрачаємо на електроенергію близько 6 мільйонів гривень на рік. Після запуску СЕС розраховуємо економити орієнтовно 2,5 мільйона щороку — це майже половина наших нинішніх витрат, — підсумовує головний бухгалтер лікарні Олександр Хоменко. — Для нас в умовах війни це суттєві кошти. Зекономлений бюджет ми спрямуємо на інші нагальні потреби: капітальні ремонти, утеплення хірургічного корпусу, благоустрій території та розвиток медичної допомоги.
Скільки коштує енергонезалежність
Фінансова історія проєкту складніша, ніж одна закупівля чи одне джерело коштів. У 2025 році з бюджету Городоцької громади на реалізацію проєкту СЕС виділили понад 5,3 млн грн. Орієнтовну загальну вартість проєкту тоді оцінювали приблизно у 7,9 млн грн. Фінансування планували продовжити у 2026 році, зокрема для придбання акумуляторів.
Проєкт також зареєстрували у державній цифровій екосистемі DREAM під кодом DREAM-UA-300925-233E122E. Городоцька міська рада подала заявку на 6 млн 116 тис. грн у межах Програми відновлення України ІІІ. Умовами програми передбачено співфінансування з місцевого бюджету на рівні щонайменше 23%. Станом на час підготовки цього матеріалу заявка перебуває в очікуванні, тому 6,116 млн грн — це потенційне, а не вже отримане державне фінансування.
Олександр КушнірФото: Городок.City
— Наш заклад потрапив до програми зовнішнього фінансування, але виділення коштів затягнулося майже на рік. Щоб не чекати далі, ми вирішили побудувати СЕС власними силами, — розповідає директор Городоцької лікарні. — Дякую керівництву громади та депутатам за підтримку. Вони побачили в цьому не просто потребу лікарні, а вигідну інвестицію в майбутню економію бюджету.
У серпні 2026 року в системі Prozorro оприлюднили інформацію про закупівлю щодо будівництва сонячної електростанції для хірургічного корпусу лікарні на вулиці Шевченка, 40. КНП «Городоцька міська багатопрофільна лікарня» уклало договір із хмельницьким ПП «СПОРТ-ПРОГРЕС» на суму 2 746 484,52 грн з ПДВ. Закупівлю провели без використання електронної системи. Авансування угодою не передбачене: розрахунок здійснять протягом семи робочих днів після завершення робіт, виконати які підрядник має до кінця 2026 року.
13 серпня депутати міської ради виділили ще 189 226 грн лікарні на завершення реалізації та проведення експертизи проєкту для встановлення системи накопичення електроенергії. Адже після коригування проєкту, зокрема через додавання системи накопичення енергії, його вартість зросла.
Станом на сьогодні актуальна вартість усього проєкту становить 11 мільйонів 114 тисяч 395 гривень. За словами директора лікарні Олександра Кушніра, ці кошти частинами виділялися з місцевого бюджету.
СЕС — лише частина плану
Та загалом енергетична модернізація Городоцької лікарні почалася не із сонячних панелей. Як розповів Городок.City Олександр Кушнір, близько 80% приміщень медзакладу вже утеплили. За результатами проведеного у лікарні моніторингу, до термомодернізації втрати тепла через неутеплені приміщення могли сягати 40%. Після проведених робіт витрати на опалення зменшилися, а температура в окремих приміщеннях зросла з 12 до 18 градусів. Тепер до термомодернізації додається власна генерація та накопичення електроенергії.
— І чим менше ми витрачатимемо з місцевого бюджету на комунальні послуги, тим більше коштів зможемо спрямувати на медицину, — говорить Олександр Кушнір.
Наступним кроком керівництво лікарні називає автономне водопостачання. На території закладу розчистили колодязь. За словами Олександра Кушніра, з нього можна брати близько шести кубічних метрів води на годину. У перспективі розглядають і будівництво власної артезіанської свердловини.
Логіка та сама: якщо лікарня матиме власне джерело води та електроенергію для роботи насосного обладнання, вона буде менш залежною від стану зовнішніх мереж під час надзвичайних ситуацій.
Та для медиків є ще один важливий показник: чи зможуть вони під час наступного великого блекауту продовжувати операцію, діаліз або реанімаційні заходи, не думаючи про те, скільки пального залишилося у генераторі.
Практичний досвід Городоцького проєкту
Водночас кейс Городоцької лікарні — це готова інструкція з побудови енергонезалежності для комунальних закладів. І директор медзакладу виділив головні уроки та підводні камені проєкту:
- Одразу проєктуйте систему з накопичувачами. Звичайна сонячна станція без акумуляторів не рятує під час блекаутів. Додавання акумуляторної системи збільшило вартість проєкту в Городку до 11,1 млн грн, але саме вона дає критично важливу автономність (до 6 годин роботи хірургічного корпусу).
- Не відкидайте варіант наземного розміщення панелей. Хоча для цього й потрібно підготувати ділянку, та наземну станцію набагато простіше й безпечніше обслуговувати взимку, зокрема розчищати панелі від снігу, що важко зробити на висоті.
- Не чекайте — шукайте комбіноване фінансування. Залучення коштів через державні чи міжнародні програми може затягнутися на рік і більше. Оптимальний шлях — поєднувати пошук зовнішніх грантів із залученням ресурсу місцевого бюджету, сприймаючи це як інвестицію.
— Ми не можемо повною мірою використовувати, наприклад, енергію вітру, оскільки для цього немає відповідних умов. А от сонячну енергію ми повинні використовувати. Не треба боятися реалізовувати такі проєкти: якщо бачиш переваги й можеш прорахувати економічну доцільність — треба рухатися вперед. Це перспектива і для лікарень, і для інших комунальних закладів, — підсумовує директор Городоцької лікарні Олександр Кушнір.
Фото: Городок.City
Перші успішні кейси
Хмельницька область стала одним із пілотних регіонів України у впровадженні сонячних електростанцій на об'єктах медичної інфраструктури. У лютому 2025 року сонячні станції повністю працювали у трьох медзакладах Хмельницької, Житомирської та Київської областей, що засвідчило успішний старт проєкту «Промінь надії».
Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр став першим медичним закладом в Україні, який почав продавати надлишкову електроенергію в зовнішню мережу за механізмом Net-Billing. На дахах трьох поліклінік центру встановлено сонячні панелі загальною потужністю 100 кВт (224 панелі). Для реалізації проєкту залучили власні кошти комунального підприємства — близько чотирьох мільйонів гривень. Цей досвід став прикладом для інших медзакладів України у запровадженні зеленої енергетики.
Хмельницька міська лікарня також встановила сонячну електростанцію на даху другого корпусу. Проєкт реалізовано через тендер із залученням ЕСКО-компанії.
Хмельницька інфекційна лікарня отримала сонячну електростанцію у листопаді 2024 року. Проєкт реалізовано міською радою спільно з партнерами — компаніями «Cities Ukraine», «Yellow Blue» та громадською організацією «Екоклуб».
Що стосується колишніх районних лікарень, окрім Городка у червні–липні 2026 року Славутська міська лікарня імені Ф. М. Михайлова отримала потужний комплект обладнання від Greenpeace Україна та німецького партнера BIOHAUS-Stiftung: сонячні панелі на 40 кВт та системи накопичення енергії ємністю 60 кВт·год.
А у Городоцькій громаді досвід лікарні поступово поширюється й на інші комунальні заклади. Зокрема, сонячні панелі планують встановити на Городоцькому ліцеї №4. Депутати міської ради виділили 430 тис. грн на розробку відповідної проєктно-кошторисної документації.
