Коли працюють ініціативи

«Я взагалі взимку не знав, що таке відключення світла», — розповідає місцевий житель та підприємець Максим Басун, який кілька років тому встановив у себе вдома сонячну електростанцію і поступово впроваджує її на підприємстві.

Для нього та багатьох інших мешканців міста Городок, що на Хмельниччині, питання енергонезалежності стало не лише способом заощадження, а й гарантією безперервної роботи бізнесу та комфорту у власному домі. Посилення атак на енергосистему та регулярні відключення світла змушують українців адаптуватися до нових реалій, а інвестиції в автономні джерела енергії стають стратегічним вибором для приватного сектору, бізнесу та комунальних установ.

У цій статті ми розглянемо досвід громади у впровадженні сонячної енергетики в приватному секторі, бізнесі та комунальних закладах, а також можливості для ОСББ і лікарень, демонструючи, як локальні ініціативи допомагають зменшити енергетичні ризики та підвищити стійкість громади.

Щоб було світло весь час

Городоччанин Максим Басун інвестував в енергонезалежність восени 2023 року, коли почалися масові відключення електроенергії. Спершу він встановив інвертор, а згодом — акумуляторну систему у своєму будинку. Через обмежені фінансові можливості сонячні панелі з’явилися лише через пів року.

— Сьогодні моя домашня система має акумулятори потужністю 20 кіловат, що дозволяє забезпечувати будинок електроенергією у вечірній час та під час відключень, — розповідає Максим. — Електрика починає використовуватися з акумуляторів уже з шостої години вечора, а у випадку надлишку енергії система автоматично спрямовує її, зокрема, на зарядку електромобіля.

Максим БасунМаксим БасунАвтор: Наталія Попович

Паралельно Максим інвестував у встановлення СЕС для свого підприємства.

Система з 22 сонячних панелей загальною потужністю 13,5 кіловата обійшлася йому приблизно у 17 тисяч доларів.

— За моїми розрахунками, повна окупність проєкту становитиме близько чотирьох років, — продовжує городоччанин. — Водночас навіть за нинішніх умов підприємство може працювати автономно до 3-4 годин під час відключень електроенергії.

Максим Басун прагне бути 100% енергонезалежнимМаксим Басун прагне бути 100% енергонезалежнимФото: Максим Басун

Підприємець вже планує розширення системи: встановлення накопичувача потужністю 245 кіловат і збільшення сонячної генерації до 50 кіловат, що дозволить досягти майже повної енергетичної незалежності. Адже, як зазначає чоловік, в зимовий період генерація значно зменшується і покриває лише частину потреб. Попри значну вартість додаткового обладнання, зокрема накопичувач енергії оцінюється у близько 42 тисяч доларів, такі інвестиції, за словами Максима, є економічно виправданими. За умов зростання тарифів на електроенергію термін окупності може залишатися в межах чотирьох років.

Не лише для себе

Інший підхід до використання сонячної енергетики демонструє городоччанин Юрій Стець — він встановлював СЕС не лише для забезпечення власного домогосподарства, а й із розрахунком на продаж надлишкової електроенергії в загальну мережу.

Сонячні панелі у своєму домогосподарстві він встановив у жовтні 2024 року, хоча задумувався про це значно раніше. Вирішальним фактором, за його словами, стали саме блекаути.

— Якби не відключення, я б, можливо, і не наважився, адже моє споживання електроенергії відносно невелике, — зазначає він. — Орієнтовно 150 кВт на місяць. Проте я прагнув бути незалежним від відключень світла.

Сонячні панелі встановлені на будинку городоччанинаСонячні панелі встановлені на будинку городоччанинаФото: Городок.СityАвтор: Наталія Попович

Система, змонтована на даху будинку та гаража, налічує 48 панелей. Потужність однієї панелі становить близько 0,4 кіловата, а загальна генерація залежить від погодних умов та пори року. У сприятливі дні, за словами Юрія, система може виробляти до 130 кіловат електроенергії на добу — такий показник він зафіксував 9 березня. Водночас узимку продуктивність суттєво знижується: наприклад, у січні було вироблено близько 380 кіловат-годин за місяць, у лютому — вже 930.

— Попри сезонні коливання, навіть у періоди з несприятливою погодою я повністю забезпечую електроенергією своє домогосподарства, — зазначає пан Юрій. — Надлишок її продаю в загальну енергосистему.

Додатково Юрій встановив акумуляторну систему ємністю 16 кіловат, яка дозволяє забезпечувати автономність упродовж кількох днів навіть за повної відсутності електропостачання. Загальна вартість встановлення СЕС — включно з панелями, інвертором, акумуляторами, монтажем, підключенням та супутніми послугами — склала близько 13 тисяч доларів.

Відмовився від кредиту

Водночас Юрій підкреслює: його метою було не лише досягнення енергонезалежності, а й часткова компенсація вкладених коштів. Саме тому він відмовився від кредитної програми від Ощадбанку, яка передбачала обмеження потужності та заборону продажу електроенергії в мережу, та встановив панелі за власні збереження.

— За минулий рік, — каже Юрій Стець, — я отримав близько 77 тисяч гривень за продану електроенергію, з яких після сплати податків залишилося приблизно 59 тисяч гривень чистого прибутку. За такими показниками орієнтовний термін окупності СЕС становить близько 10 років. Хоча цей термін може змінюватися залежно від тарифів, курсу валют і погодних умов.

Серед викликів, із якими довелося зіткнутися, — тривала процедура підключення до електромереж від РЕМ. Вона включає розробку проєкту, проведення тендеру на вибір підрядника та безпосереднє виконання робіт, що може займати до кількох місяців.

Потреби громади

Якщо у приватному секторі та бізнесі сонячна енергетика — це передусім про автономність і економію, то для комунальних підприємств це питання безперебійного надання базових послуг. У Городку комунальне підприємство «Городоккомунсервіс» розглядає перехід на сонячну енергетику як інструмент забезпечення стабільного водопостачання для мешканців громади. Йдеться насамперед про живлення насосного обладнання на артезіанських свердловинах, які забезпечують водою найбільші мікрорайони міста.

— Наразі нами уже підготовлено три проєктно-кошторисні документації для будівництва сонячних електростанцій на ключових об’єктах водопостачання, — розповідає начальник відділу житлово-комунального господарства Городоцької міської ради Сергій Літвінчук. Перша СЕС планується на насосній станції другого підйому води на вулиці Шевченка. Її потужність становитиме 25,84 кВт, а прогнозоване річне виробництво — понад 41 тисячу кВт·год. Це дозволить покрити близько 47% річного споживання електроенергії цієї свердловини. Вартість реалізації проєкту оцінюється у 1,155 млн грн.

Сергій ЛітвінчукСергій ЛітвінчукАвтор: Наталія Попович

Друга електростанція запланована на водокачці на вулиці Індустріальній. Її потужність буде меншою — 15,68 кВт, із річною генерацією близько 14,4 тисячі кВт·год. Вона забезпечить приблизно третину (33%) потреб об’єкта в електроенергії. Орієнтовна вартість будівництва — 592 тисячі грн.

Найпотужнішу з трьох станцій планують встановити на артезіанській свердловині на вулиці Заводська Площа. Її потужність становитиме 30,24 кВт, а річне виробництво — понад 39 тисяч кВт·год, що дозволить покрити до 65% споживання цього об’єкта. Вартість проєкту — понад 1 млн грн.

Ділянка комунального підприємства, на якій планують встановлення сесіїДілянка комунального підприємства, на якій планують встановлення сесіїФото: Городок.СityАвтор: Наталія Попович

— У сукупності три сонячні електростанції зможуть виробляти близько 94,9 тисячі кВт·год електроенергії на рік, що становить приблизно половину від загального річного споживання трьох свердловин (190,6 тисячі кВт·год), — додає заступник міського голови Дмитро Варшавський. — Загальна вартість реалізації всіх трьох проєктів оцінюється у 2,768 млн грн. За нинішньої вартості електроенергії — понад 16 грн за кВт·год — очікуваний термін окупності становить близько двох років. Для комунального підприємства це не лише економія бюджетних коштів, а й можливість забезпечити безперебійну роботу критичної інфраструктури навіть у періоди енергетичної нестабільності.

Медична сфера

Ще один важливий напрям енергозбереження у громаді — медична сфера, де стабільність енергопостачання безпосередньо впливає на якість і безперервність надання допомоги пацієнтам.

У КНП «Городоцька міська багатопрофільна лікарня» вже реалізують комплексні заходи з енергоефективності. Йдеться про утеплення будівель, заміну вікон та модернізацію освітлення із переходом на LED-технології. Завдяки цьому за останній рік заклад зумів скоротити витрати на енергоносії на 15–20%.

Втім, ключова мета медзакладу — досягнення максимальної енергетичної автономності. Для цього тут планують будівництво сонячної електростанції потужністю 150 кВт на території лікарні.

Плануємо встановлення блоку із 200 панелей на наземній конструкції, — розповідає директор закладу Олександр Кушнір.

Олександр КушнірОлександр КушнірФото: Городок.СityАвтор: Наталія Попович

Згідно з даними платформи DREAM, для реалізації проєкту обрано сучасні сонячні панелі високої потужності, які забезпечують генерацію до 565 Вт кожна. Такі панелі мають підвищену механічну стійкість, зокрема витримують удар граду, а також характеризуються низьким рівнем деградації — близько 0,55% на рік. Це означає, що навіть через 25 років експлуатації вони збережуть близько 84% своєї початкової потужності. Орієнтовна загальна вартість проєкту – 7,9 млн грн.

— Минулого року з бюджету Городоцької громади вже було виділено понад 5,3 млн грн на реалізацію проєкту будівництва СЕС, — каже директор лікарні. — У 2026 році фінансування продовжуємо. Плануємо ще придбати акумулятори-накопичувачі, які будуть інтегровані з інвенторами.

Як підкреслює керівник, сонячна електростанція покриватиме значну частину потреб лікарні в електроенергії, зменшуючи навантаження на бюджет громади та дозволяючи спрямовувати зекономлені кошти на покращення якості медичних послуг і матеріально-технічної бази.

Ділянки, на яких планують встановлення АЕСНаталія Попович
Ділянки, на яких планують встановлення АЕСНаталія Попович

— До прикладу, у 2025 році з міського бюджету нам виділено майже 6 млн грн на оплату комунальних послуг, — каже Олександр Кушнір. — Водночас вартість електроенергії зросла з 11 до 16 грн, відповідно витрати на неї збільшаться приблизно на 45%. І, аналізуючи ситуацію сьогодні, розумію, що тенденція до зростання тарифів зберігатиметься і надалі.

У цій будівлі будуть встановлені інвесториУ цій будівлі будуть встановлені інвесториФото: Городок.СityАвтор: Наталія Попович

Передбачається, що встановлення СЕС дозволить забезпечити стабільну роботу Городоцької лікарні навіть в умовах енергетичних викликів. Таким чином, в даному випадку енергозбереження виходить за межі економії, бо тут насамперед мова про безпеку пацієнтів і безперервність надання медичної допомоги.

Енергонезалежність ОСББ

Окремий напрям, який має значний потенціал для підвищення енергоефективності в громаді, — це багатоквартирні будинки та ОСББ. Проте у Городоцькій громаді він поки не розвивається. Станом на сьогодні тут існує 21 ОСББ, але поки жодне з них не працює в даному напрямку.

— А даремно, — каже Наталія Шиманська, головна спеціалістка відділу ЖКГ Городоцької міської ради. — Адже сьогодні держава та міжнародні партнери пропонують для ОСББ одразу кілька інструментів підтримки — від грантів до пільгових кредитів. Наймасштабнішою є програма «ГрінДІМ» Фонду енергоефективності, яка дозволяє отримати компенсацію до 70% вартості обладнання для сонячних електростанцій, акумуляторів та теплових насосів. Максимальний розмір такої підтримки може сягати до 4 млн грн на один проєкт.

Наталія ШиманськаНаталія ШиманськаФото: Городок.City

Важливо, каже пані Наталія, що ОСББ можуть поєднувати грантове фінансування з кредитними програмами. Зокрема, для покриття власного внеску доступні пільгові кредити, які можуть надаватися під 0% у перший рік із загальним терміном до трьох років.

ОСББ можуть поєднувати грантове фінансування з кредитними програмами.

— Це суттєво знижує фінансове навантаження на мешканців і робить такі проєкти більш доступними, — продовжує спеціалістка. — Також у нас існує місцева Програма підтримки ОСББ, в рамках якої передбачено співфінансування проєктів 70 на 30 — тобто 70% коштів виділяє міська рада, а 30% мають внести жителі будинків. Цією програмою активно користувалися мешканці Городка до повномасштабного вторгнення. У декількох багатоповерхівках таким чином були відремонтовані покрівлі. Також за підтримки міської ради були відремонтовані прибудинкові території бруківкою у декількох будинках.

Ремонт прибудинкової території багатоповерхівки у Городку у 2023 роціРемонт прибудинкової території багатоповерхівки у Городку у 2023 роціФото: Городок.CityАвтор: Маріанна Шкаврон

Паралельно в державі продовжує діяти програма «Енергодім», яка передбачає компенсацію від 40% до 70% витрат на комплексну термомодернізацію будинків — утеплення фасадів, модернізацію інженерних мереж, заміну вікон та освітлення. У 2026 році її умови були розширені, що дозволяє ОСББ реалізовувати більш масштабні проєкти енергоефективності.

— Таким чином, на відміну від ситуації кілька років тому, сьогодні для ОСББ вже сформовано комплексну систему підтримки, яка дозволяє не лише впроваджувати енергоефективні рішення, а й значною мірою компенсувати їхню вартість, — підкреслює Наталія Шиманська. — Та ключовим викликом залишається не стільки відсутність фінансування, скільки готовність самих мешканців об’єднуватися, ухвалювати спільні рішення та брати відповідальність за модернізацію своїх будинків.

Енергетична криза та стійкість

Загалом енергетичні виклики, з якими стикається громада на локальному рівні, відображають ширшу загальнонаціональну тенденцію. Посилення атак на енергосистему України взимку 2025–2026 років змусило українців та бізнес працювати в умовах постійної адаптації та непередбачуваності. Практично кожен підприємець відчув тиск додаткових витрат: не лише на пальне чи генератори, а й на логістику, обслуговування автономних джерел живлення та ремонт обладнання через перепади напруги.

Roman Kornyliuk
фінансовий аналітик YouControl, д.е.н., професор КНЕУRoman Kornyliuk фінансовий аналітик YouControl, д.е.н., професор КНЕУ

— Обстріли та енергетичний дефіцит не змогли зупинити бізнес-активність в Україні, проте радикально змінили структуру витрат, перетворивши енергонезалежність на обов'язковий складник роботи на ринку, — зазначає Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YC.Market та професор КНЕУ.

За словами експерта, хоча підприємці демонструють вражаючу стійкість і не закривають справи масово, суттєве зростання транзакційних витрат «вимиває» ресурси з розвитку, що безпосередньо уповільнює темпи відновлення національної економіки. Це підтверджується і зовнішніми спостерігачами: очікувані темпи росту ВВП України у 2025 році знизилися з 3,6% до 1,8%, що чітко відображає вплив енергетичних ризиків на економічну стабільність країни.

«Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту «Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції», який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи»

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися