Волонтерство у Городку
Дванадцять жінок різного віку вже кілька років збираються разом, щоб допомагати українським військовим. За цей час вони сплели й передали на фронт близько 20 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. У кожної з них своя історія, пов’язана з війною, але спільна справа — допомагати захисникам. 14 жовтня журналісти Городок.City завітали до волонтерської групи «Плетемо захист», щоб побачити, як працюють жінки, та почути їхні історії.
Кожна сітка — результат кількох годин роботи
У приміщенні їдальні біля костелу в Городку облаштоване місце для плетіння маскувальних сіток. Саме тут після основної роботи збираються волонтерки. Зазвичай вони працюють із четвертої до восьмої вечора.
— Спершу ми збираємо донати. Потім у Хмельницькому є база, де можна закупити матеріали. Вони є як дешевші, так і дорожчі. Хлопці вже знають різницю і просять, щоб матеріал був дорожчий, тоді сітка не так рветься. Підбираємо за кольоровою гамою. У середньому йде три кольори на одну сітку. Наприклад, якщо осінь, це може бути колір дерев, щоб листя було, гілочки, — пояснює Катерина Гудкова.
Катерина ГудковаФото: Городок.City
Та перш ніж братися до роботи, волонтерки враховують побажання військових та особливості місцевості, для якої виготовляють маскування. Частина військових звертається до жінок безпосередньо, інші передають прохання через рідних. Готові сітки переважно передають захисникам із Хмельниччини.
Починали з плетіння, а тепер самі все організовують
Історія групи «Плетемо захист» розпочалася з ініціативи Романа Ющишина. Спочатку жінки приходили допомагати з плетінням, а після його мобілізації взяли на себе й організаційні питання. Тепер вони самостійно збирають кошти, закуповують матеріали, виконують замовлення та організовують відправлення готових сіток. Для багатьох учасниць волонтерство стало способом підтримувати військових, серед яких є їхні рідні, а також ділитися власним болем. Так, до прикладу, Катерина Гудкова долучилася до плетіння разом із мамою. Її батько служить у війську з червня 2022 року. Згодом чоловіка направили на Запорізький напрямок. Із 3 грудня 2023 року він вважається зниклим безвісти.
— Через це ми й вирішили долучитися. Мама на території костелу побачила, що плетуть сітки від Романа Ющишина, і ми почали ходити, — розповідає Катерина.
Поруч із Катериною працює Антоніна Борита. Жінка волонтерить понад рік.
— Я мати трьох захисників. Один син, на жаль, загинув, один важко поранений, а молодший син уже не служить, — розповідає Антоніна. — Приходжу по змозі, не кожного дня, але стараюся якомога частіше.
Антоніна БорисаФото: Городок.City
Серед волонтерок — Тетяна Гудкова. До плетіння маскувальних сіток вона долучилася після того, як її чоловік зник безвісти. Для жінки допомога військовим має особливе значення, адже вона сама знає, як важко жити в очікуванні звістки з фронту.
За роки волонтерства жінки познайомилися з багатьма захисниками. Одні приходили по маскувальні сітки особисто, інші зверталися через рідних. Із деякими військовими волонтерки підтримували зв'язок і після передачі допомоги. Тому особливо болісно сприймають звістки про тих, із ким ще нещодавно спілкувалися. Одну з таких історій пригадує Тетяна.
— Одна з важких історій — це коли хлопчина із села прийшов зі своїм побратимом. Він брав ці сітки, а потім нам сказали, що його немає. Це дуже важко дізнаватися, коли людина була тут, ми фотографувалися з ним, а тепер його немає, — розповідає Тетяна.
Тетяна ГудковаФото: Городок.City
На одну сітку потрібно близько 1500 гривень
Попри біль жінки продовжують працювати і за кілька років виготовили близько 20 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Та потреба в них не зменшується. Однією з головних проблем залишається закупівля матеріалів. За словами учасниць групи, на виготовлення однієї сітки потрібно приблизно 1500 гривень. Усі ці кошти жінки намагаються зібрати завдяки пожертвам небайдужих.
— Ми хочемо, аби якомога більше людей долучилися до нас: хтось поширеннями, хтось донатами. Тому що на одну сітку потрібно приблизно 1500 гривень, а самотужки ми не можемо такі кошти зібрати, — говорить Інна Іванова.
Окрім маскувальних сіток, волонтерки збирають і передають на фронт засоби гігієни, вологі серветки, грілки та портативні душі, а взимку готують невеликі пакунки із солодощами й сухофруктами.
Інна ІвановаФото: Городок.City
Як допомогти волонтеркам
Жінки запрошують до своєї справи всіх охочих. Допомагати можна не лише коштами, а й безпосередньо долучившись до плетіння. Зазвичай учасниці групи збираються в їдальні на території костелу в Городку з 16:00 до 20:00. Прийти можна у зручний час. Долучитися до зборів на матеріали також можна через волонтерську спільноту «Плетемо захист».
Також можна підтримати збір коштів на закупівлю матеріалів.
Номер картки для допомоги: 4441 1111 2072 5225.
