Учені виділили окремий діагноз - «постковідний синдром»
Задишка, депресія, швидка втомлюваність та біль у грудях... Ті, хто перехворів на коронавірус, не завжди одужують, щойно ПЛР-тест показав негативний результат. Деякі дослідження визначають, що до 80% людей не можуть позбутися симптомів COVID-19 протягом кількох місяців. Учені виділили окремий діагноз - «постковідний синдром» або «довготривалий ковід».
Вже другий рік пішов, відколи нашу планету стривожив новий, невідомий, а тому й страшний вірус COVID-19. Усі люди, країни-держави кинулися на боротьбу із хворобою. Не завжди вдається людям і лікарям перемогти у цьому поєдинку, навіть коли інфекція подолана і, здавалося б, людина одужала і може жити, як раніше…
Фото: puls.ua
На зміну хворобі приходить «постковідний синдром»
38-річна Ірина Рудницька місяць тому перехворіла на коронавірус. Уже вийшла до роботи і намагається жити так, як завжди: робота, зустрічі із друзями, домашні клопоти. Хоча зазначає, що робити це дуже складно, потрібен час, щоб «прийти в себе».
Окрім того, коронавірус значно послаблює імунну систему. Тож після цієї хвороби дуже легко підчепити ГРВІ. І як зазначають вчені та медики, часто на зміну COVID-19 приходить «постковідний синдром».
Що таке «постковідний синдром»
Більшість із тих, хто одужав від коронавірусу, відчувають «відголоски» хвороби - і фізичні, і психологічні. Усе залежить від важкості перебігу хвороби, наявності супутніх хронічних захворювань, імунітету, віку…
Так званий «постковідний синдром» може тривати 12 і більше тижнів від початку захворювання. Симптоми можуть проявлятися з боку будь-якої системи організму пацієнта, але у першу чергу - дихальної, серцево-судинної та нервової.
Прояви «постковідного синдрому»:
- швидка втомлюваність;
- біль у м’язах,
- запаморочення,
- головні болі;
- дихальна недостатність;
- можлива короткочасна амнезія;
- труднощі із концентрацією уваги («туман у голові»);
- періодична лихоманка;
- проблеми із відчуттям запаху, смаку;
- безсоння.
Зазвичай, якщо є хронічні хвороби, то хворий орган часто «дає про себе знати». До прикладу, якщо є проблеми з кишково-шлунковим трактом - часто спостерігається біль, нудота, якщо є серцево-судинні захворювання - може бути стенокардія й аритмія, якщо є проблеми з нервовою системою - можливі запаморочення, навіть до непритомності, порушення сну.
І майже всі, хто перехворів на COVID-19, мають страх і депресію.
Що ж робити, якщо відчуваєте «постковідний синдром»?
Звернення до сімейного лікаря
Здебільшого пацієнти, у яких довгий час утримуються симптоми, можуть перебувати під наглядом лікаря у домашніх умовах або повернутися на роботу, наскільки це можливо у їхньому стані.
Але є низка симптомів, за появи яких необхідно негайно звернутися по медичну допомогу:
- наростання задишки під час фізичних навантажень або поява її у стані спокою;
- зниження рівня сатурації до менше ніж 94% (при вимірюванні пульсоксиметром);
- поява грудного болю серцевого походження (печіння або стискання у грудях, що посилюється від фізичних навантажень);
- сильний пульсуючий головний біль, який не знімається звичайними знеболювальними;
- депресивні розлади;
- синдром мультисистемного запалення у дітей (лихоманка, зниження артеріального тиску, поява висипу, діарея, багатократна блювота, гнійне запалення слизових оболонок очей, носа чи рота).
Консультація вузьких спеціалістів
За направленням сімейного лікаря звернутися до вузьких спеціалістів:
- кардіолога,
- невролога,
- психіатра.
В окремих ситуаціях під маскою «постковідного синдрому» може приховуватися дебют чи прогресування іншого захворювання, яке важливо вчасно виявити.
Призначення лікування
Вузький спеціаліст вирішує, чи потрібно амбулаторне лікування, чи стаціонарне. І призначає лікування.
Відпустка
Хворим із «постковідним синдромом» лікарі рекомендують піти у відпустку. Якщо неможливо у щорічну, то бажано піти у відпустку за свій рахунок.
Реабілітація
Лікарі називають мінімальний термін реабілітації – щонайменше 6 тижнів, але може тривати й місяці. Зараз створено у багатьох санаторно-курортних закладах реабілітаційні відділення для лікування хворих із «постковідним синдромом». Реабілітація потрібна всім, хто важко переніс це інфекційне захворювання.
Психологічна адаптація
Однозначно, постковідникам потрібна підтримка сім’ї. Радять лікарі більше уваги приділяти хобі. Гуляти на свіжому повітрі й отримувати позитивні емоції: дивитися хороші фільми, читати улюблені книги, слухати музику.
