Загадкові давні назви сіл. Чи знаєте ви, як називалися населені пункти на Городоччині

Правильна відповідь.

Після приєднання Поділля до імперії, у 1795 р. імператорським указом була утворена Подільська губернія. Повітовий центр — місто Кам'янець-Подільський. Повіт займав південно-західний кут губернії. На півночі межував з Проскурівським, на сході з Ушицьким повітами Подільської губернії.

Хмельницький (до 1795 року — Плоскирів, у 1795—1954 роках — Проскурів) — місто в Україні, адміністративний центр Хмельницької області та Хмельницького району.

Так, правильна відповідь.

В історичних джерелах згадується ще як Гиршанівка, Людвикова, Людвіполь Кам'янецького повіту. Близько 1850 року село у поміщика Гейсмара викупив поміщик Колбасін, в останнього Тумковський.

При перейменуванні до уваги брався рельєф місцевості і його особливості.

Перша письмова згадка про село Війтовина відноситься до 1641 року. Саме цього року за клопотанням власниці Сатанова Катерини Сенявської король Владислав IV Ваза дарував Сатанову Магдебурське право. Згідно з ним усім внутрішнім життям міста керував не феодал (дідич), як раніше, а обраний війт. Останньому ж теж потрібно було на щось жити. Для утримання війта було виділено невеличке село, що й отримало відповідну назву — Війтовина.

У 1945 році село Війтовина перейменовано на село Кам'янка. Частина села носить цю назву й до сьогодні.

Правда є декілька версій щодо походження назви села. За переказами, вперше село згадується в документах XV ст. Належало різним польським володарям: спочатку Замойському, після якого перейшло у володіння графа Мнішека, який у 1831 році продав село поміщику Людвигу Янишевському. Останній же програв частину села у карти поміщику Терлевському й довгий час мало назву Филипівці. Інші джерела розповідають, що село мало назву Житнівці, давній термін (приміщення, де зберігалося збіжжя, мало назву клітень або житні), і їх наявність засвідчена в багатьох археологічних пам'ятках.

Правильно. Перші люди будували «буди» (землянки) у лісі. На місті буд виникло село, яке заснував у 1762 році польський магнат Ян Якуб Замойський. Згодом воно належало Мнішхам, Скібневським, Гейсмарам, графині Ігнатьєвої.Наприкінці ХІХ ст. століття Поріччя Нове налічувало 93 оселі та 930 мешканців. В селі була церква 1811 року будівництва, кілька млинів, воно було відоме великою броварнею (1876-1914). До революції у селі був палацовий комплекс, збудований Мнішхами, від якого залишився лише флігель. Сам палац можна побачити лише на акварелі Наполеона Орди.

Перша згадка в історичних документах відноситься до 1565 року. В давній мові слово «скот» мало значення «гроші», «майно». В давні часи, коли не було металевих і паперових грошей, вартість товару вимірювалася ціною домашньої тварини — «скоту». Отже, «скотиняти» — це грошові люди. У 1968 році рішенням загальних зборів жителів села перейменовано на Клинове, оскільки забудова села має форму клина.

Перша письмова згадка про Кузьмин згадується в XIV столітті датується 1494 р. під назвою Сапєжин. Тоді селом володів литовський магнат Ян Сапєга. У XVI столітті він передав поселення у власність свого онука Кузьми, який перейменував село на свою честь. Кузьмин раніше був містечком.

Назва походить від рідкого розташування хат. Оскільки заселення здійснювалося за формою журавлиного ключа, який у тих місцях називали «веселиками», то й поступово стара назва села була замінена у 1780 р. на Веселець.

Правильно. В історичних документах село згадується як Раківці Проскурівського повіту.