Тест про історичні скарби Іванківців: від древнього городища до загадкової штольні

Так, це правильна відповідь.

Іванковецьке городище давніх волхвів розкинулося на високій, порослій лісом горі за кілька кілометрів від Іванковець. Воно належить до укріплень багатовального типу (тобто там не один контур валів, а кілька) і складається з двох фортифікованих майданчиків. З заходу їх додатково захищає ще й глибокий яр, яким біжить чималий струмок, а з півдня – схили Товтр. Окрім того, весь периметр городища оточено високим валом і глибоким ровом. Здавна там жили люди щонайменше від часів трипільської культури.

Так, це правильна відповідь.

Городище зведено біля цілющих джерел. Їх три (священне число), два з них розташовані майже упритул, тож тут варто говорити про одне джерело з двома виходами струменів води на поверхню (таке часто зустрічається). Тому коректніше казати саме про два джерела, а не про три.

Вода з джерел зливається в струмок, що, пробігши трохи схилами Товтр, впадає у Збруч. Джерела, як і в часи волхвів, вважаються священними та цілющими, про що свідчить встановлена тут ікона. Навідуються сюди й шанувальники давніх богів – рідновіри, які проводять тут свої обряди. Вважається, що ця вода є найцілющішою вночі, а зі світанком її ефективність зменшується.

Так, це правильна відповідь.

Місцева легенда розповідає, що колись на «Дівичі» стояв жіночий монастир, де за ігуменю була молода й дуже вродлива княжна. А сусідніми землями володів злий і потужний чаклун, який самим своїм поглядом міг зруйнувати найміцніші мури. Господь, аби вберегти людей від його сили, зробив так, аби той не міг підняти свої вії. Тому чаклун увесь час ходив з опущеними повіками, за що отримав прізвисько «Сплячий Баняк»». Очі він міг розплющувати лише за допомогою слуг. «Баняк», дізнавшись про молоду сусідку, відрядив до неї сватів. Але, бувши черницею, вона, звісно, відмовила. «Сплячий Баняк не вгамувався і послав до княжни-ігумені військо, аби вояки привели красуню силоміць. Але дівиця сховалася за мурами сусіднього міста (городища). Тоді чарівник прийшов сам і поглядом зруйнував монастир і замок, а його військо винищило всіх оборонців і людність. Від того часу того ці місця мають назви «Дівич» і «Замчисько».

Так, це правильна відповідь.

Результати розкопок викликали справжній фурор. Іванковецький курган археологи розкопали у 2007-2009 роках.  Курган виявився царським, якогось вождя великого міжплемінного скіфського об’єднання. Там знайдено кілька мідних і залізних наконечників стріл, фрагменти посуду, кістяні вироби тощо.

Археологи кажуть, що структура Іванковецького поховання аналогів не має. Принаймні в Україні. Щось подібне знаходили лише на Алтаї та Кавказі. Фактично це був своєрідний підземний храм.

Так, це правильна відповідь.

Меґа-родзинка, яка відома у вузьких колах дигерів — місцева штольня. Вона найбільша на обох берегах Збруча штучна підземна структура.

Штольня лежить десь за півтора кілометра від села на схилі надзбручанської гори. Там колись видобували каміння для будівництва. Видобуток розпочали наприкінці 1950-х і тривав до 1968 року.

Виробка має кілька ярусів. Найбільший — нижній. Він складається з центрального штреку довжиною майже 600 м, від якого відходять бічні відгалуження. Загальна ж довжина всіх ходів — понад 4 км! Є версія, що менші (горішні) яруси — більш давні. Можливо, ще від ХІХ століття.

Так, це правильна відповідь.

У Іванковецьких лісах можна побачити безліч буків. А околицями села пролягає крайня східна межа природного ареалу цього дерева. А далі на схід — лише штучні насадження.

Раніше там виблискувало озеро з кришталево чистою водою, але посуха 2015 року осушила кар'єр, залишивши лише озерця.

Так, це правильна відповідь.
Біля Іванковецького городища вода з цілющих джерел зливається в струмок, який впадає у Збруч.

Так, це правильна відповідь.

На місцевому цвинтарі збереглися надгробки, датовані ще межею XVIII-XIX століть, що для християнських (та ще й сільських) некрополів — рідкість. Місцеві камінні хрести першої половини ХІХ століття - дуже цікаві й характерні своєю формою більше для Галичини, ніж для лівобережного Поділля.

Так, це правильна відповідь.

Вознесенська церква, освячена Патріархом Київського та всієї Руси-України Філаретом. Храм зведено коштом Олександра Слободяна.