Тест для городоччан

Городок має власну культурну та історичну спадщину. Тут українські традиції співіснують із культурною спадщиною інших народів, зокрема польською. Але чи зміниться це після вступу України до Європейського Союзу?

Тест підготувала коаліція «Євро-Городок: фактчекінг без кордонів» за підтримки «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні», що фінансується Європейським Союзом. Думки, та висновки, висловлені в цій публікації, належать їхнім авторам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу.

Ми підготували 10 запитань про мовну, освітню та культурну політику в ЄС. Перевірте, де факти, а де поширені міфи. Оберіть одну правильну відповідь у кожному запитанні.

Пройти
Городок має багатокультурну історію. Зокрема, важливою частиною місцевої спадщини є польські традиції. Під час обговорення вступу України до Європейського Союзу виникає запитання: чи може ЄС вимагати змін у законодавстві щодо мовних прав національних меншин?
  • ЄС визначає обов'язковий перелік мов, які повинні отримати офіційний статус у країнах із національними меншинами.

    Відповідь неправильна.

    Мовна політика не є сферою, у якій ЄС може довільно встановлювати однакові правила для всіх країн. Проте держави-кандидати повинні забезпечувати захист прав національних меншин. Тому неправильно стверджувати, що після вступу України Євросоюз узагалі не матиме стосунку до захисту мовних прав. Так само немає підстав стверджувати, що ЄС автоматично вимагатиме надати всім мовам меншин однаковий офіційний статус.

    Першоджерела:
  • Кожна держава самостійно вирішує мовні питання, тому ЄС не оцінює законодавство щодо захисту національних меншин.

    Відповідь неправильна.

    Мовна політика не є сферою, у якій ЄС може довільно встановлювати однакові правила для всіх країн. Проте держави-кандидати повинні забезпечувати захист прав національних меншин. Тому неправильно стверджувати, що після вступу України Євросоюз узагалі не матиме стосунку до захисту мовних прав. Так само немає підстав стверджувати, що ЄС автоматично вимагатиме надати всім мовам меншин однаковий офіційний статус.

    Першоджерела:

    •  
  • ЄС вимагає дотримання прав національних меншин, але не встановлює єдиної для всіх держав моделі використання їхніх мов.

    Правильно!

    Захист прав національних меншин — один із Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС. Тому Європейський Союз може оцінювати українське законодавство, зокрема його відповідність європейським стандартам захисту меншин. Водночас конкретні механізми захисту мовних прав визначаються національним законодавством з урахуванням міжнародних зобов'язань.

  • ЄС вимагає однакових мовних прав для всіх національних меншин незалежно від їхньої чисельності й місцевих обставин.

    Відповідь неправильна.

    Мовна політика не є сферою, у якій ЄС може довільно встановлювати однакові правила для всіх країн. Проте держави-кандидати повинні забезпечувати захист прав національних меншин. Тому неправильно стверджувати, що після вступу України Євросоюз узагалі не матиме стосунку до захисту мовних прав. Так само немає підстав стверджувати, що ЄС автоматично вимагатиме надати всім мовам меншин однаковий офіційний статус.
Учителька одного з ліцеїв Городоцької громади цікавиться: «Якщо Україна стане членом ЄС, чи зможуть її представники виступати українською в Європейському парламенті? Чи доведеться обов'язково користуватися англійською?»
  • Рада ЄС визначає мовний режим інституцій ЄС; під час кожного попереднього розширення ЄС мови нових держав-членів включалися до переліку офіційних і робочих мов.

    Правильно!

    У Євросоюзі нині 24 офіційні мови. Їхній перелік визначається законодавством ЄС. Наприклад, після вступу Польщі у 2004 році польська стала однією з офіційних мов Союзу. Під час вступу України до ЄС це питання вирішуватимуть і щодо української мови.
  • Офіційними можуть бути лише мови, які використовувалися в ЄС до його розширення у 2004 році.

    Відповідь неправильна.

    ЄС не вимагає, щоб представники всіх держав спілкувалися лише англійською. У ньому діє принцип багатомовності. Мови нових держав-членів у попередніх розширеннях включали до офіційного переліку. Конкретний порядок для української визначатимуть під час вступу.
  • Кожна країна може використовувати свою мову в Європарламенті, але вона не отримує статусу офіційної мови ЄС.

    Відповідь неправильна.

    ЄС не вимагає, щоб представники всіх держав спілкувалися лише англійською. У ньому діє принцип багатомовності. Мови нових держав-членів у попередніх розширеннях включали до офіційного переліку. Конкретний порядок для української визначатимуть під час вступу.
  • Європейська комісія визначає три робочі мови, якими зобов'язані користуватися представники всіх держав.

    Відповідь неправильна.

    ЄС не вимагає, щоб представники всіх держав спілкувалися лише англійською. У ньому діє принцип багатомовності. Мови нових держав-членів у попередніх розширеннях включали до офіційного переліку. Конкретний порядок для української визначатимуть під час вступу.

     
Батьки школяра з Городоцької громади прочитали повідомлення, що після вступу до ЄС усі українські школи повинні будуть перейти на однакові європейські навчальні програми. Чи правда це?
  • Європейська комісія затверджує обов'язковий перелік дисциплін для всіх держав-членів.

    Відповідь неправильна.

    У Євросоюзі немає єдиної обов'язкової шкільної програми, за якою однаково навчаються діти в Польщі, Франції чи Литві. Освітній процес залишається відповідальністю держав.

  • Європарламент встановлює єдиний освітній процес навчання, а країни можуть доповнювати його місцевими темами.

    Відповідь неправильна.

    У Євросоюзі немає єдиної обов'язкової шкільної програми, за якою однаково навчаються діти в Польщі, Франції чи Литві. Освітній процес залишається відповідальністю держав. 
  • Держави самі відповідають за освітній напрямок, а ЄС підтримує співпрацю між ними та освітні проєкти.

    Правильно!

    Стаття 165 Договору про функціонування ЄС передбачає, що держави-члени відповідають за зміст навчання та організацію своїх освітніх систем. ЄС може підтримувати міжнародні освітні програми, обміни й співпрацю, але не встановлює єдиної освітньої програми.
  • Міністерства освіти країн ЄС спільно затверджують однакові програми з дисциплін для всіх шкіл Союзу.

    Відповідь неправильна.

    У Євросоюзі немає єдиної обов'язкової шкільної програми, за якою однаково навчаються діти в Польщі, Франції чи Литві. Освітній процес залишається відповідальністю держав.
У родині з Городка обговорюють майбутні зміни після вступу до Євросоюзу. Бабуся запитує: «А якщо ми захочемо святкувати Різдво за звичною для нашої родини традицією, чи не заборонять нам цього? І хто визначатиме державні вихідні?». Як у ЄС регулюються релігійні та державні свята?
  • ЄС встановлює спільний календар релігійних свят, але дозволяє зберігати місцеві обряди.

    Неправильна відповідь.

    Європейський Союз не визначає, коли городочани мають колядувати, святкувати Великдень чи проводити родинні релігійні обряди. Календар офіційних свят і неробочих днів встановлює держава, а свобода віросповідання захищається законодавством.
  • Кожна держава визначає офіційні свята й неробочі дні, а родини зберігають свободу релігійних традицій.

    Саме так!

    У країнах ЄС немає єдиного обов'язкового календаря державних і релігійних свят. Наприклад, календарі неробочих днів Польщі, Німеччини та Греції відрізняються. А які релігійні звичаї зберігати в родині — питання свободи совісті та віросповідання, а не рішення інституцій ЄС.
  • Європарламент узгоджує основні християнські свята, а решту дат визначають національні уряди.

    Неправильна відповідь.

    Європейський Союз не визначає, коли городочани мають колядувати, святкувати Великдень чи проводити родинні релігійні обряди. Календар офіційних свят і неробочих днів встановлює держава, а свобода віросповідання захищається законодавством.
  • Після вступу релігійні свята залишаються, але неробочими можуть бути лише загальноєвропейські дати.

    Неправильна відповідь.

    Європейський Союз не визначає, коли городочани мають колядувати, святкувати Великдень чи проводити родинні релігійні обряди. Календар офіційних свят і неробочих днів встановлює держава, а свобода віросповідання захищається законодавством.
Уявімо, що місцеві виробники з Городоччини вирішили популяризувати традиційну страву, виготовлену за рецептом, який передається в родинах кілька поколінь. Вони дізналися, що в Європейському Союзі існують спеціальні механізми захисту назв традиційних страв, і захотіли скористатися такою можливістю. Що потрібно зробити?
  • Достатньо підтвердити, що рецепт існує понад 30 років, після чого назва автоматично отримує захист у ЄС.

    Неправильно.

    Європейський Союз не надає спеціального захисту кожному традиційному продукту автоматично. Критерії залежать від того, яку саме схему захисту обрали виробники. Для географічних значень важливий зв'язок із територією, а для гарантованих традиційних особливостей — традиційний характер продукту.
  • Потрібно довести, що страву виготовляють виключно в одному населеному пункті та ніде більше.

    Відповідь неправильна.

    Європейський Союз не надає спеціального захисту кожному традиційному продукту автоматично. Критерії залежать від того, яку саме схему захисту обрали виробники. Для географічних значень важливий зв'язок із територією, а для гарантованих традиційних особливостей — традиційний характер продукту.


     
  • Необхідно отримати погодження місцевої влади, після чого продукт визнають традиційним на рівні ЄС.

    Відповідь неправильна.

    Європейський Союз не надає спеціального захисту кожному традиційному продукту автоматично. Критерії залежать від того, яку саме схему захисту обрали виробники. Для географічних значень важливий зв'язок із територією, а для гарантованих традиційних особливостей — традиційний характер продукту.
  • Потрібно обрати відповідну схему захисту, підтвердити її критерії та пройти передбачену процедуру реєстрації.

    Саме так!

    У Європейському Союзі діють різні механізми захисту назв сільськогосподарської та харчової продукції. Наприклад, географічні зазначення пов'язують продукт із певним місцем походження, а система гарантованих традиційних особливостей (TSG) захищає традиційний характер продукції. Однак наявність старовинного рецепта сама по собі не означає автоматичної реєстрації. Виробники повинні відповідати конкретним вимогам та пройти встановлену процедуру.
Працівники культури Городоцької громади планують створити проєкт, присвячений збереженню місцевих пісень, обрядів та історій старожилів. Вони розглядають можливість залучення коштів через європейські культурні програми, зокрема Creative Europe. Яка умова є визначальною для отримання підтримки в межах відповідного конкурсу Creative Europe?
  • Наявність культурної спадщини, що має щонайменше столітню історію та визнання на національному рівні.

    Шкода, але відповідь неправильна.

    Наявність цінної культурної спадщини ще не гарантує європейського фінансування. Щоб отримати підтримку, організація повинна відповідати умовам конкретної програми, підготувати проєктну заявку й пройти конкурсний відбір.
  • Відповідність проєкту умовам конкурсу, зокрема вимогам до заявника, партнерства та запланованої діяльності.

    Правильно!

    Creative Europe підтримує міжнародну культурну співпрацю, творчість і збереження культурного різноманіття. Проте фінансування надають не автоматично, а за результатами конкурсного відбору. Наприклад, для європейських проєктів культурної співпраці передбачені вимоги до партнерства між організаціями з різних країн. Конкретна кількість партнерів залежить від масштабу проєкту.

    Важливо, що українські культурні організації вже можуть брати участь у відповідних напрямах Creative Europe за встановленими правилами - для цього не обов'язково чекати вступу України до ЄС.
  • Наявність рішення місцевої ради про включення проєкту до програми розвитку культури громади.

    Шкода, але відповідь неправильна.

    Наявність цінної культурної спадщини ще не гарантує європейського фінансування. Щоб отримати підтримку, організація повинна відповідати умовам конкретної програми, підготувати проєктну заявку й пройти конкурсний відбір.
  • Підтвердження, що проєкт присвячений виключно національним традиціям держави, яка подає заявку.

    Шкода, але відповідь неправильна.

    Наявність цінної культурної спадщини ще не гарантує європейського фінансування. Щоб отримати підтримку, організація повинна відповідати умовам конкретної програми, підготувати проєктну заявку й пройти конкурсний відбір.
Уявімо, що після вступу України до ЄС мешканці Городка обговорюють можливі зміни на телебаченні та стримінгових платформах, як-от Netflix. Чи може Євросоюз встановлювати вимоги до фільмів і серіалів, які пропонують глядачам?
  • Ні, такі правила встановлює лише кожна держава, а ЄС не втручається в роботу телеканалів і стримінгових платформ.

    Відповідь неправильна.

    Євросоюз справді може встановлювати спільні вимоги до телебачення та стримінгових платформ. Наприклад, щонайменше 30% творів у каталогах відеосервісів на замовлення мають бути європейськими. Проте це не означає, що ЄС затверджує конкретні фільми або визначає обов'язкову частку творів із кожної країни.
  • Так, але вимоги ЄС стосуються лише державного й суспільного телебачення, а не приватних платформ.

    Відповідь неправильна.

    Євросоюз справді може встановлювати спільні вимоги до телебачення та стримінгових платформ. Наприклад, щонайменше 30% творів у каталогах відеосервісів на замовлення мають бути європейськими. Проте це не означає, що ЄС затверджує конкретні фільми або визначає обов'язкову частку творів із кожної країни.
  • Так, ЄС встановлює певні вимоги. Наприклад, щонайменше 30% каталогів стримінгових сервісів мають становити європейські твори.

    Правильно!

    У ЄС діють спільні правила для телебачення та стримінгових платформ. Зокрема, сервіси на кшталт Netflix повинні забезпечувати щонайменше 30% європейських творів у своїх каталогах і належно представляти їх глядачам.

    Водночас ЄС не визначає, які саме фільми чи серіали повинні дивитися люди. Мета цих правил — підтримувати європейське кіно та культурне різноманіття.
  • Так, ЄС визначає, яку частку фільмів і серіалів із кожної країни повинні показувати телеканали та стримінгові платформи.

    Відповідь неправильна.

    Євросоюз справді може встановлювати спільні вимоги до телебачення та стримінгових платформ. Наприклад, щонайменше 30% творів у каталогах відеосервісів на замовлення мають бути європейськими. Проте це не означає, що ЄС затверджує конкретні фільми або визначає обов'язкову частку творів із кожної країни.
Уявімо, що після вступу України до Євросоюзу дослідники з Городоччини хочуть представити одну з місцевих історичних пам'яток для отримання Знака європейської спадщини (European Heritage Label). Вони припускають, що багатовікова історія об'єкта сама по собі є достатньою підставою для такого визнання. Яка умова має принципове значення для отримання Знака європейської спадщини?
  • Об'єкт повинен мати значення для європейської історії, культури чи інтеграції та відповідати іншим критеріям програми.

    Правильно!

    Знак європейської спадщини присуджують об'єктам, які мають особливе значення для історії, культури та інтеграції Європи. На відміну від деяких інших програм охорони спадщини, тут важлива не лише архітектурна чи історична цінність пам'ятки, а й її європейське значення. Для участі необхідно відповідати встановленим критеріям, підготувати відповідний проєкт і пройти процедуру відбору.
  • Об'єкт повинен бути внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО до моменту подання заявки.

    Відповідь неправильна.

    Знак європейської спадщини не присуджують автоматично за давній вік пам'ятки або її архітектурний стиль. Основний акцент робиться на значенні об'єкта для європейської історії, культури чи розвитку європейської інтеграції. Статус об'єкта ЮНЕСКО не є обов'язковою передумовою участі.
  • Об'єкт повинен мати щонайменше 200 років історії та статус пам'ятки національного значення.

    Відповідь неправильна.

    Знак європейської спадщини не присуджують автоматично за давній вік пам'ятки або її архітектурний стиль. Основний акцент робиться на значенні об'єкта для європейської історії, культури чи розвитку європейської інтеграції. Статус об'єкта ЮНЕСКО не є обов'язковою передумовою участі.
  • Об'єкт повинен представляти архітектурний стиль, поширений щонайменше у трьох державах ЄС.

    Відповідь неправильна.

    Знак європейської спадщини не присуджують автоматично за давній вік пам'ятки або її архітектурний стиль. Основний акцент робиться на значенні об'єкта для європейської історії, культури чи розвитку європейської інтеграції. Статус об'єкта ЮНЕСКО не є обов'язковою передумовою участі.
Уявімо, що після вступу України до Європейського Союзу приватний колекціонер придбав на Городоччині старовинну ікону, яка має історичну та мистецьку цінність. Він планує перевезти її до Польщі. Покупець переконаний, що в межах ЄС діє вільний рух товарів, тому Україна більше не зможе обмежувати вивезення таких предметів. Чи справді членство в ЄС позбавляє державу права захищати свої культурні цінності від вивезення?
  • Так, оскільки культурні цінності підпадають під загальні правила вільного руху товарів без винятків.

    Відповідь неправильна.

    Вільний рух товарів у ЄС не означає, що будь-який історичний предмет можна безперешкодно вивезти до іншої країни. Європейське законодавство дозволяє державам встановлювати обґрунтовані обмеження для захисту національних культурних цінностей. При цьому не кожна старовинна річ автоматично підпадає під такі обмеження. Важливими є її правовий статус, культурна цінність і вимоги національного законодавства.

    Офіційні джерела:
  • Ні, але обмеження можливі лише для предметів, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

    Відповідь неправильна.

    Вільний рух товарів у ЄС не означає, що будь-який історичний предмет можна безперешкодно вивезти до іншої країни. Європейське законодавство дозволяє державам встановлювати обґрунтовані обмеження для захисту національних культурних цінностей. При цьому не кожна старовинна річ автоматично підпадає під такі обмеження. Важливими є її правовий статус, культурна цінність і вимоги національного законодавства.

    Офіційні джерела:
  • Ні, держави можуть обмежувати переміщення культурних цінностей, які мають особливе мистецьке, історичне чи археологічне значення.

    Правильно!

    Хоча в Європейському Союзі діє принцип вільного руху товарів, він передбачає винятки для захисту національних культурних цінностей. Стаття 36 Договору про функціонування ЄС дозволяє державам обмежувати ввезення, вивезення або транзит предметів, які становлять національне надбання та мають мистецьку, історичну чи археологічну цінність. Крім того, у ЄС діє механізм повернення культурних цінностей, незаконно вивезених із території держав-членів. Отже, після вступу України до ЄС наша держава не втратить права захищати важливі історичні предмети від незаконного вивезення.
  • Так, якщо історичний предмет перебуває у приватній власності, держава не може обмежувати його переміщення між країнами ЄС.

    Відповідь неправильна.

    Вільний рух товарів у ЄС не означає, що будь-який історичний предмет можна безперешкодно вивезти до іншої країни. Європейське законодавство дозволяє державам встановлювати обґрунтовані обмеження для захисту національних культурних цінностей. При цьому не кожна старовинна річ автоматично підпадає під такі обмеження. Важливими є її правовий статус, культурна цінність і вимоги національного законодавства.

    Офіційні джерела:
У червні 2023 року костел Святого Станіслава в Городку проголосили дієцезіальним санктуарієм Святого Антонія Падуанського. У храмі зберігається старовинна ікона святого Антонія, яка має особливе значення для місцевої римо-католицької громади. Чи зможе Європейський Союз після вступу України змінювати релігійний статус таких святинь?
  • Так, оскільки релігійні об'єкти, які мають культурну цінність, підпадають під спільну європейську політику охорони спадщини.

    Відповідь неправильна.

    Важливо розрізняти релігійний статус храму та його значення як об'єкта культурної спадщини. Європейський Союз може підтримувати проєкти зі збереження історичних і культурних об'єктів, однак не має повноважень проголошувати католицькі храми санктуаріями або змінювати їхній церковний статус.
  • Ні, питання релігійного статусу святинь належить до компетенції відповідних церковних органів, а ЄС поважає статус релігійних організацій за національним законодавством.

    Відповідь правильна.

    13 червня 2023 року костел Святого Станіслава в Городку проголосили дієцезіальним санктуарієм Святого Антонія Падуанського. Це рішення ухвалене в межах церковних повноважень.

    Стаття 17 Договору про функціонування ЄС передбачає, що Європейський Союз поважає та не порушує статус церков і релігійних громад, визначений національним законодавством. Отже, вступ України до ЄС не означатиме, що європейські інституції визначатимуть релігійний статус городоцької святині.
  • Статус святині визначатимуть спільно церковна влада та державні органи, які відповідатимуть за виконання культурної політики ЄС.

    Відповідь неправильна.

    Важливо розрізняти релігійний статус храму та його значення як об'єкта культурної спадщини. Європейський Союз може підтримувати проєкти зі збереження історичних і культурних об'єктів, однак не має повноважень проголошувати католицькі храми санктуаріями або змінювати їхній церковний статус.
  • ЄС не змінюватиме статус святині, але після вступу України вимагатиме його підтвердження за загальноєвропейською процедурою.

    Відповідь неправильна.

    Важливо розрізняти релігійний статус храму та його значення як об'єкта культурної спадщини. Європейський Союз може підтримувати проєкти зі збереження історичних і культурних об'єктів, однак не має повноважень проголошувати католицькі храми санктуаріями або змінювати їхній церковний статус.

Поділитись результатом

Далі