Вечір пам’яті
Він був взірцем доброти і простоти. Маючи науковий титул і керівну посаду, любив залишатися на другому плані, уникав надмірної уваги до себе і волів більше слухати, аніж говорити.
16 лютого в Інституті Богословських Наук Непорочної Діви Марії Кам’янець-Подільської дієцезії, що у Городку на Хмельниччині, відбувся вечір пам’яті отця Андрія Мацьонга. Священника, який був співзасновником цього Інституту. Окрім того, отцем Андрієм була створена перша в Україні катехитична програма, затверджена Римо-Католицькою Конференцією єпископів України.
Вечір пам'яті організований з нагоди 15 річниці смерті о. Андрія. На заході були присутні єпископи, випускники, студенти, керівники та працівники інституту, а також рідні покійного священника. Фото: credo.pro
«Він був для нас батьком»
Вечір пам’яті в інституті розпочався із трансляції документального фільму «Він був для нас батьком».
Кінострічка створена за ініціативи ректора Інституту Богословських Наук о. Олега Жарука. Працювали над його створенням працівники Інституту спільно з редакцією credo.pro.
Фото: Городок.City
— Три роки тому ми розпочали проєкт «ОТЕЦЬМАЦЬОНГ: ректор, священик, педагог, батько і велика людина», який полягав у тому, щоб зібрати свідчення, історії та спогади різних людей про о. Андрія, щоб більше дізнатися про цю постать. Також ми збирали фотографії, аудіозаписи та різні листівки. Підсумком цього проєкту стала презентація фільму «Він був для нас батьком», де розповідається про життя священника – від народження і до смерті, — розповів о. Олег Жарук.
Спогади
Після перегляду фільму випускники інституту, священники, а також рідні отця Андрія, які приїхали із Польщі, ділилися з присутніми спогадами про цю неординарну особистіть.
Ті, хто знали о. Андрія, називають його людиною доброти, тиші, молитви та споглядання. Людиною, яка уміла знайти підхід до кожного.
А ще ректор був дуже уважним і спостережливим: коли бачив, що хтось чогось потребує, завжди допомагав, але при цьому намагався залишитись непоміченим.
Коли студенти поверталися додому із сесій, він завжди запитував їх, чи мають вони кошти на дорогу. А коли приїжджали в інститут, отець Андрій зустрічав їх у холі та по-батьківськи розпитував як справи.
Історія місіонера
Отець Андрій Мацьонг — поляк, який прагнув відновити віру християн у пострадянській Україні. Тут, у Городку, він втілив у життя ідею, не маючи ані коштів, ані приміщення.
Інститут Богословських Наук до ремонту.Фото: Інститут Богословських Наук
— У 1997 році тодішній єпископом Кам’янець-Подільської дієцезії Ян Ольшанський своїм декретом заснував Богословсько-катехитичний інститут, який згодом став Інститутом релігійних наук, у якому формуються не лише монахи та монахині, а й миряни, як майбутні богослови. Першим ректором та співзасновником інституту став саме о. Андрій,— повідомив сьогодні діючий ректор інституту о. Олег Жарук.
Служіння о. Андрія як ректора тривало протягом 1997-2007 років. Фото: credo.pro
Та як згодом напишуть у журналі «IMMACULATA», у Городку отець Андрій заснував щось набагато фундаментальніше, ніж звичайний інститут.
«Він створив спільноту на ідеї середньовічного університету, у якому студенти живуть, навчаються і працюють разом», — пише у журналі бібліотекарка інституту Аліна Рибакова.
Фото: Інститут Богословських Наук
Заповіт
15 лютого 2007 року отець Андрій, повертаючись разом з викладачами із Польщі, потрапив в автомобільну аварію. 16 лютого його серце зупинилось. Ця надзвичайно сумна новина шокувала всіх його рідних, знайомих та студентів. Адже він не просто звів стіни Інституту, він побудував сімейну спільноту. Тому смерть ректора для багатьох стала втратою наче рідного батька.
20 лютого 2007 року в архікатедральному соборі Любліна відбулася жалобна літургія, під час якої зачитали заповіт померлого ректора. Там було лише декілька пунктів: щоб промови на похороні були короткі, щоб труну виготовили з дощок, витесаних із дерев, вирубаних у лісі поблизу його рідного села у Польщі, та щоб заспівали «Salve Regina».
У фільмі «Він був для нас батьком» зазначається, що кожне з прохань заповіту відображало характер отця Андрія: він ніяково почувався, коли його хвалили, дуже любив свою малу батьківщину, а «Salve Regina», співана латиною, підкреслювала повагу до Вселенської Церкви.
Поховали отця Андрія у його рідному селищі Вільколаз Люблінського воєводства (Польща).Фото: Інститут Богословських Наук
Зустрічає дотепер
Сьогодні випускники Інституту, батьком і серцем якого донині залишається отець Андрій Мацьонг, стають катехітами, психологами та журналістами. Крім цього, тут діє єдина в Україні Дієцезіальна Школа Сакральної Музики. А отець Андрій так само, як і колись, зустрічає студентів у холі інституту. Тільки тепер — із пам’ятного каменя, на якому викарбуваний його портрет.
Фото: Інститут Богословських Наук
