Презентація книги Сергія Тимофійка у Городку
«Темні символи». Саме так називається детектив-трилер історика та військового Сергія Тимофійка, який пише під псевдонімом городоччанина Тараса Мельника. У Городоцькому краєзнавчому музеї автор презентував свою книгу 22 листопада. До речі, це була перша презентація книги у стінах G-Museum.
Історія письменника
За освітою Сергій Тимофійко — історик. Шість років він працював у школі на Дунаєвеччині, а потім став викладачем Кам’янець-Подільського університету. Писати почав у 2015 році, після Майдану. Тоді Сергій служив у добровольчому батальйоні.
— Побачене на Майдані змінило мою свідомість. Саме там, на вулицях Києва, я вперше побачив невинно вбитих українців. І після цього захотів щось змінити у своєму житті, бо розумів, що просто повернутися до буденності вже не зможу. Так я почав писати, — розповідає військовий.
Фото: Городок.City
Спершу він писав короткі міфологічні оповідання і навіть нікому не розповідав про своє хобі. Соромився його. А коли почав викладати у школі, вже й не мав на нього часу. Повернувся Сергій до незавершеної справи у 2018 році. Тоді й почав видавати свої перші електронні книги, але не під власним іменем, а під псевдонімом — прізвищем друга, який зараз проживає на Волині.
— Я не хотів, щоб мої учні, які знають мене як педагога та історика, автора наукових статтей, прочитали мої твори зі сценами вбивства та з епізодами еротичного характеру. Це не дитяча тема, тому я вирішив не травмувати їхню психіку. Так світ дізнався про Тараса Мельника і довго не знав, що Сергій Тимофійко і Тарас Мельник — це одна і та ж людина, — всміхаючись, пояснює автор.
Здобутки письменника
Загалом, митець вже написав близько 15 електронних книг, одну із яких надрукував на папері.
— Ця книга — це спосіб привернути увагу до Поділля, до його архітектури, містичних та міфологічних легенд. Маю надію, що вона сподобається читачам, а якщо ж так станеться і вона буде популярною, то, ймовірно, я напишу продовження, — каже автор.
У найближчому часі він планує видати збірку з трьох новел, а коли закінчиться війна, — напише декілька романів та військові спогади. І це буде єдина книга, підписана його власним іменем.
— Вона буде зовсім інша, про майдан та повномасштабну війну. Про вихід на нульову лінію фронту та перший наш бій. Словом, про реальних людей та реальні події, які я пережив та ще переживу зі своїми побратимами, — ділиться планами письменник і зазначає, що маленький карлик з гранатами вкрав у нього можливість писати. Тому, попри поранення, він невдовзі знову повернеться на поле бою і буде захищати свою Батьківщину. Адже вже має досвід у цій справі, а якщо ж він її полишить, то на його місце прийде хтось менш досвідчений і матиме більше шансів загинути.
— Насправді мені не подобається бути військовим. Мені подобається писати та видавати книги. Адже справжня війна не така, якою її висвітлюють у телевізійних сюжетах. Справжня війна — це біль і втрати, розчарування і невдачі, а ще вона змінює кожного зсередини. З війни ніхто не повертається таким, як був до цього, — з сумом у голосі каже військовий.
Велика мета і маленька мрія
На даний час у нього одна мета: відправити додому всіх непроханих гостей, які прийшли на його землю. А мріє Сергій Тимофійко про повернення до цивільного життя та занурення у літературну діяльність.
— Якщо ж говорити про маленьку мрію, яку не важко здійснити, то мрію я зустрітися зі своїм улюбленим письменником Стівеном Кінгом, — зізнається молодий і талановитий майстер слова.
