Рік війни у тиловій Городоччині. Як маленькі громади наближають велику перемогу

Єдність

24 лютого 2022 року Україна поділилася на тил і фронт. Одні українці масово йшли до центрів комплектування, аби стати до лав Збройних сил України, а інші — об’єднувалися і активно волонтерили. Так було і у тиловій Городоцькій та Сатанівській громадах.

Вже 25 лютого городоччани приймали переселенців і активно збирали гуманітарну допомогу для населення з різних куточків України.

Утворення волонтерських рухів на Городоччині

Першими волонтерськими хабами у Городоцькій та Сатанівській громадах стали заклади освіти — школи та дитсадки. Потім — будинки культури, бібліотеки, церкви, тощо. Туди люди віддавали все, що мали. Ділилися продуктами харчування, одягом, постільною білизною, засобами гігієни.

Також городоччани плели маскувальні сітки, збирали необхідні речі для військових, а вихідці з Городоччини, які живуть за кордоном, передавали на Україну дитяче харчування, ліки, засоби гігієни та продукти харчування.

Згодом на Городоччині створили чотири волонтерські жіночі бригади. Кожна з них відповідала за певний напрямок роботи та мала свого координатора. Відтак волонтерство на Городоччині стало скоординованим, а не таким хаотичним, як це було на початку.

Представниці волонтерської бригади готують їжу для тероборони у їдальні Городоцького ліцею №2Фото: Городок.CityАвтор: Маріанна Шкаврон

Хтось готував їжу для територіальної оборони, хтось ремонтував військову техніку, а хтось у своїх домівках приймав переселенців.

У середині березня у Городку відкрився магазин вживаного одягу для внутрішньо переміщених осіб. Пізніше — пункт видачі дитячого харчування і засобів гігієни.

— Забезпечувати всім необхідним людей нам допомагали, і досі допомагають, благодійні фонди та організації й друзі з-за кордону, а також мешканці міст-побратимів,— відмітила Олена Гріх, секретар Городоцької міської ради.

Волонтерство у школах громад

З часом городоччани поділилися на волонтерські групки та організації, які працюють досі.

У школах діти малювали малюнки та писали листи для захисників. Вчителі — закривали тушонки, пекли солодощі, ліпили вареники, формували сухі сніданки, плели маскувальні сітки, в’язали шкарпетки та робили окопні свічки.

Також освітяни організовували різні благодійні акції і за зібрані кошти купували на фронт дрони, генератори та навіть автомобілі. Лише за час Різдвяно-новорічного періоду діти з Городоцької громади, їхні батьки та наставники, колядою зібрали 440 тисяч 130 гривень на два автомобілі.

Підрахунок коштів, які назбирали освітяни під час новорічних святФото: ​ ​Городок.CityАвтор: Маріанна Шкаврон

До волонтерства активно долучалися й діти. Вони збирали кошти на потреби Збройних сил України на блокпостах та організовуючи міні-ярмарки домашньої випічки.

Культурний фронт

Наближають городоччани день перемоги і на культурному фронті. Багато молодих людей із Городоччини збирає кошти на потреби військових своїми талантами. Вони організовують благодійні концерти, виставки та спортивні змагання. Окрім того, волонтерять і у соціальних мережах.

Безстрашні водії

Усю зібрану городоччанами допомогу на фронт возять відважні водії. Одні із таких — представники благодійного фонду «Волонтери Городоччини». Вони їздять на передову, купують та ремонтують автомобілі і збирають необхідну допомогу для воїнів.

— За рік війни ми вже доставили на передову більше 20 автівок. Деякі з них купували за власні кошти, деякі отримували від інших благодійників. Реставрували їх та ремонтували, а потім доставляли до місць призначення, — каже Василь Підлісний, представник БФ «Волонтери Городоччини».

До речі, під час війни волонтерити почала уся родина Василя Підлісного. Наразі його дружина займається випічкою та готує сухі борщі, а донька — плете маскувальні сітки.

29 серпня у Городку створили Благодійний Фонд Городоччини «Єдність громади — шлях до перемоги». Мета фонду — організовувати централізовану закупівлю транспортних засобів, а також запчастин до них.

Голова БФ Максим Басун разом із однодумцямиФото: Городок.CityАвтор: Наталія Попович

Допомога з-за кордону

Регулярно привозять допомогу з-за кордону та особисто відвозять її на фронт і парафіяни храму Святого Станіслава, що у Городку, та представники спільноти помічників ордену отців Маріянів.

— Мова про ліки, медичне обладнання, засоби гігієни та продукти. Найчастіше волонтери їх привозять зі Сполучених Штатів Америки та Польщі, — відмічає о. Віктор Лутковський, настоятель храму Святого Станіслава.

Волонтери Сатанівщини

Надійний тил для ЗСУ створюють також мешканці Сатанівської громади. Вони збирають кошти на потреби українських військових, готують їм солодощі та м’ясні консерви, ліплять вареники, а ще — ремонтують автомобілі.

Вже близько 20 автівок на передову передав і священник греко-католицького храму Благовіщення Пресвятої Богородиці отець Ігор Топоровський — військовий капелан, який волонтерить з 2014 року.

Загалом всі городоччани і сатанівчани, які стали волонтерами, за рік війни створили міцний тиловий фронт для наших захисників. І воїни тилу продовжують працювати задля перемоги, адже переконані, міцним фронт робить міцний тил.

Читайте також: До річниці великої війни. Інтерв’ю із секретарем Городоцької міської ради Оленою Гріх

Читайте також: Рік непоправних втрат для городоччан і сатанівчан. Пригадаємо імена наших небесних воїнів-захисників