Задля перемоги
На передову із Городка поїде ще один автомобіль. Цього разу це подарунок від родини полеглого воїна Владислава Хаєцького. Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці Другого відділу Хмельницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У коментарі для Городок.City секретар Городоцької міськради Олена Гріх повідомила, що днями до неї зателефонував батько Владислава Руслан Хаєцький, який також служив у лавах ЗСУ, та повідомив, що на сімейній раді його родина вирішила передати свій власний бус на потреби військових.
— Мене переповнюють емоції й насправді дуже важко стримати сльози... Але я дякую долі, що на моєму життєвому шляху зустрічаються такі люди як Руслан та Оксана Хаєцькі. Це люди з великої літери, душі яких не зачерствіли через біль важкої та непоправної втрати, — написала на своїй сторінці у Фейсбук Олена Гріх.
Фото: facebook.com
Допис пані секретар почали активно коментувати земляки. Вони дякували родині військових за доброту та висловлювали співчуття з приводу втрати сина.
Нагадаємо, восени цього року батьки Владислава подарували ліцею №1, в якому навчався їхній син, спортивний майданчик із тренажерами.
Спортивний майданчик Фото: Городок.City
Історія полеглого воїна
Владислав Хаєцький родом із Городка. Він навчався у Городоцькій гімназії (сьогодні — Городоцький ліцей №1). Серед інших завжди вирізнявся ініціативністю та відповідальністю. І, як пригадують вчителі, на Владислава завжди можна було покластися. Це була людина совісті.
— Влад був моїм учнем — це дитина, яка зростала у любові. Людяність, позитив, щирість, доброта — це риси, які Влад взяв у своїх батьків. Завжди веселий та усміхнений, готовий усім прийти на допомогу та підставити плече підтримки — саме таким він залишився у моїй пам'яті, — пише Олена Гріх.
У дитинстві Владислав займався спортом та вів активний спосіб життя. По закінченні дев’ятого класу вступив до Кам’янець-Подільського коледжу будівництва, архітектури та дизайну. Вивчився на архітектора, і навіть певний час працював за спеціальністю у Хмельницькому.
А потім пішов воювати. До останнього вірив, що все буде добре. Підбадьорював рідних та побратимів. Але, на жаль, 14 серпня 2022 року його серце зупинилося. Саме у день народження його сестри Аліни. Городоччанин загинув на Донеччині внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу. Проводжали його в останню путь 17 серпня. Цього дня плакало навіть небо, а над домівкою полеглого кружляли лелеки.
Сьогодні іменем Владислава перейменована вулиця Некрасова.
