Село Іванківці вшанувало пам'ять Героя
Сатанівщина втратила ще одного свого Героя. 21 січня зупинилося серце Михайла Лиса з села Іванківці. Він був водієм кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти однієї з військових частин Збройних сил України. Провели воїна в його останню путь 24 січня.
Пам'ятне фотоФото: Городок.City
Непоправна втрата
Холодний січневий ранок. На узбіччях центральних доріг Сатанова та села Іванківці люди утворюють живий коридор. Шлях, яким їде похоронний кортеж, встелюють хвоєю та трояндами. Шану українському захиснику віддають навіть ті, хто його не знав.
У рідній домівці Михайла Лиса зустрічають його рідні — дружина, доньки зі своїми сім’ями, мати та сестра. На подвір’ї захисника утворюється черга. Люди несуть квіти та в тихій молитві віддають шану своєму земляку.
— Михайло був дуже світлою людиною. Він мій троюрідний брат і однокласник. Ми з ним разом із першого класу. Востаннє бачилися у Городку. Тоді він мене обійняв і сказав: «Сестричко, який я радий тебе бачити». Запевняв, що скоро побачимося. Але не такою мала бути та зустріч… — крізь сльози промовляє Лілія Шиманська.
Лілія ШиманськаФото: Городок.City
Згадує, яким був за життя сатанівчанин і його однокласниця Майя Адамишена. Вона з ним жила по сусідству. Тож разом ходили до школи, робили уроки та навіть виконували домашні справи.
— Ми дружили. Листувалися, коли Михайло служив в армії на Миколаївщині. Потім він вивчився на шофера і працював у нашому колгоспі водієм. Згодом — у Хмельницькому. Возив людей на 26-тій маршрутці. Повернувшись у село, також працював за спеціальністю. Останнє його місце роботи було на нашій хлібопекарні, — пригадує Майя Адамишена.
Майя АдамишенаФото: Городок.City
За її словами, Михайло Лис був дуже відповідальним. У вільний від роботи час рибалив, але найбільше любив техніку. Він не лише керував автомобілями, але й ремонтував їх.
— Коли розпочалося АТО, Михайло пішов захищати свою Батьківщину. Під час повномасштабної війни був призваний до війська 17 липня 2022 року. Служив у найгарячіших точках фронту. Цього місяця мав 10 днів відпустки, після якої пішов на ротацію. Серце військового зупинилося на посту під час чергування на Київщині, — розповідає староста Іванковецького старостинського округу Сергій Клепас.
Сергій КлепасФото: Городок.City
Приїхали на похорон і побратими Михайла Лиса, зокрема командир частини, в якій він служив Олег Королюк. Спілкуючись з журналістами Городок.City, військовий зазначив, що у війську сатанівчанин проявив себе з позитивної сторони. У важких моментах на нього можна було покластися. Він ніколи нікого не підводив і добре слідкував за технікою.
— Під Кремінною Михайло проявив себе героїчно. Була ситуація, в якій завдяки йому наші побратими залишилися живі. Він свою місію виконав. Нехай спочиває з Богом, — відмітив військовий.
Олег КоролюкФото: Городок.City
Останній шлях воїна
Поминальне Богослужіння за душу Михайла Лиса відправлялося у храмі Вознесіння Господнього, що в Іванківцях. Похоронили його у рідному селі під звук військового салюту. Йому тепер назавжди 51 рік.
