Від боротьби до визнання
Право навчатися у виші, право голосувати на виборах та брати участь у мітингах, право поїхати у подорож без супроводу чоловіка/брата/родича, право обіймати керівні посади – сьогодні для нас це звичні права і здається, що так було завжди. Та насправді їх виборювали жінки не одне століття. І завдячуючи їм у 1977 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 8 березня визначено як Міжнародний день прав жінок і миру.
Відзначати чи ні? Ще до недавнього часу в Україні 8 березня асоціювалося з квітами та весною. І, відповідно, думки про те, святкувати чи ні не виникало ні в кого. Бо вміла пропагандистська машина радянського союзу перетворила день 8 Березня на свято «весни та краси», намагаючись приховати справжнє значення цієї дати. Однак зараз все більше жінок наголошують на тому, що Міжнародний день боротьби за права жінок — це не свято, а нагода озвучити проблеми, з якими досі стикаються жінки у суспільстві на різних рівнях і у різних сферах.
Фото: GenderГід
Ми вирішили запитати городоччан та городоччанок про те, як вони сприймають день 8 березня.
Ось деякі відповіді:
Галина Адамчук
Щодо радянських свят — то вже всім усе давно зрозуміло. Між нами і фашистською рашею взагалі не існує НІЯКИХ СПІЛЬНИХ СВЯТ! Між нами навіки пролягла глибока прірва, кривава рана, яка не загоїться ніколи. Нехай святкують рашисти, а у нас що не день — то траур, скорбота за загиблими.
Для вшанування Жінки у нас є свої дні — і Жінок-мироносиць, і матері, і сестри, і донечки, і бабусі, і поіменні вшанування іменинниць, і Богородичні свята. А 8 числа — звичайна березнева робоча п'ятниця.
СкріншотФото: facebook
Борис Плахотнік
Будь-яке свято є надуманим. У природному календарі немає свят. От, наприклад, день народження - це свято чи ні? Кожен наступний день народження відбирає у людини один рік життя. Але люди його святкують. Свої дні народження і інших людей. Теоретично, якщо мати багато друзів, то можна щодня святкувати чийсь день народження. Практично кожен день є якесь свято.
Ольга Коцюбинська-Тлуста
Яке 8-ме березня?! Загинуло стільки жінок, молодих дівчат віддали, положили на плаху своє життя заради нас, стільки красунь бореться з страшним лютим одурівшим звіром - це вони повинні святкувати, це їм повинні дарувати перші квіти весни, найгарніші квіти землі - вони на них заслужили, а для всіх остальних свято буде потім!
СкріншотФото: facebook
Олесь КОРОЛІВСЬКИЙ
Огидне, як і все московитське. В Україні є свої чудові свята!!!
Оксана Падура
Свято весни. Є ж свято осені, зими, хай буде ще свято весни. Наскільки знаю, то і у садочках, і в школах готуються. Але, звичайно, хотілося б Перемоги. Теперішні реалії сьогодення — то усі свята сумні, бо не до святкування, але життя продовжується. Слава Україні, Слава Героям!
Вова Мороз
Навряд чи є жінки, які не полюбляють маленькі подарунки. Зрозуміло, що війна, але на початку війни, коли їхав додому 8 березня, погода була не найкраща. Заїхали з пацанами на ринок та кожен купив своїй коханій квіти (приїхали додому, а жінки насушили сухарів, бо хліб був в дефіциті. Всі, хто не тікав, пам’ятає перші місяці війни і кожен робив, що міг або не робив! Всі пишуть щодо 8 березня «ніяк і т. д.,», але більшість всім цим жінкам подарують квіти і вони будуть задоволені! Також своїй дружині подарую квіти (не бачу нічого в цьому поганого)!
СкріншотФото: facebook
Звідки взялося 8 березня
А тепер про те, звідки взялося 8 березня.
Ще в середині ХІХ століття світом почали котитися перші марші жінок, які виступали за рівні із чоловіками умови праці. Брали участь у них здебільшого працівниці фабрик і заводів, а також суфражистки, які прагнули вибороти для жінок виборче право.
Демонстрація суфражисток у США. Нью-Йорк, 1913 рікФото: crfashionbook.com
У 1910 році в Копенгагені відбулася Міжнародна соціалістична конференція. Саме тоді німецька соціалістка Клара Цеткін запропонувала колежанкам започаткувати 8 березня як Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні й соціальні права, аби у цей день жінки по усьому світу могли вийти на вулиці та нагадати про необхідність виборювати власні права. Відповідну резолюцію ухвалили понад 100 учасниць зустрічі, які представляли 17 країн.
Уже 1911 року Міжнародний жіночий день відзначали в багатьох країнах Європи, а 1917 року жінки дістали виборче право в Австралії, Новій Зеландії, Данії та Норвегії.
Клара Цеткін (у центрі) із соратницями по партії, Берлін, 1920 рікФото: Getty Images / «Бабель»
Радянське свято? Ні, перекручене і знівельоване «совітами»
Цей рух торкнувся і Російської імперії. На тлі Першої світової війни 23 лютого (за новим стилем - 8 березня) у Петрограді розпочалися події, що згодом увійшли до історії як Лютнева революція. На вулиці міста під гаслами «за хліб і мир» вийшли тисячі жінок. За кілька днів після повстання російський імператор підписав указ про надання жінкам виборчого права, проте ані цій владі, ані більшовикам цього вже було недостатньо. Мітинги за полегшення становища робітниць та припинення війни перейшли у демонстрації та страйки.
Транспарант з вимогою надати жінкам виборче право під час революції в Петрограді, 1917 рікФото: Getty Images / «Бабель»
Після закінчення війни та революції вже у 1921 році на 2-й Комуністичній жіночій конференції було ухвалене рішення святкувати Міжнародний жіночий день щорічно 8 березня.
У перші післяреволюційні роки цей день набув особливого значення у СРСР, оскільки був пов’язаний з ідеєю «нової радянської жінки». Більшовики культивували образ «бойового товариша», на агітаційних плакатах з’являлися жінки-трактористки, колгоспниці, будівельниці комунізму.
Плакат до Міжнародного жіночого дня в СРСР, 1932 рік.Фото: Getty Images / «Бабель»
Однак згодом ідеалізований образ жінок у Радянському союзі почав змінюватися. Вже у часи Другої світової на плакатах з’являлися жінки – «жертви німецької агресії», які потребували захисту та вимагали помститися за них.
Після війни образ радянської жінки у пропаганді став більш багатоплановим – керівництво держави намагалося відновити як економічні, так і демографічні втрати, тому пропагувало образ «матері» та «берегині домашнього вогнища».
З роками пропагандистська машина Радянського союзу викривила сенс цього дня. Поступово День боротьби за права жінок став «святом жіночності» і цього дня чоловіки мали дарувати жінкам квіти та листівки.
У 1960-х роках риторика помітно зсунулася в бік жіночності, «жіночих обов’язків», материнстваФото: facebook
8 березня сьогодні
Як зазначено на освітньому сайті GenderГід, російсько-українська війна, з одного боку, суттєво уповільнила розвиток феміністичного руху в Україні, та з іншого — стимулювала актуалізацію проблем жінок у порядку денному. Насильство, дискримінація, збільшення тиску патріархальних підвалин — війна спонукає активізувати боротьбу за права жінок.
— У 21-му столітті в Україні представниці певних соціальних груп досі не мають доступу до освіти, медицини, державних сервісів, не мають навіть паспортів. Жінка перебуває під тиском суспільства, що бачить її передусім як «берегиню», дружину та матір. Цей виклик упродовж існування людства є перманентним для усіх жінок без винятку, — йдеться у дописі.
— Для мене 8 березня — це передусім можливість привернути увагу суспільства до питання захисту прав жінок, жіночої солідарності та взаємодії, розвитку жіночого/феміністичного руху в Україні, 140-річчя якого ми будемо відзначати в цьому році, — підкреслює Тетяна Баєва, голова правління громадської організації Подільський центр «Гендерна рада», що працює на Хмельниччині. — Просто цей день нам сучасним треба наповнити новими сенсами поваги до жінки, до рівних прав та можливостей (передусім можливостей), до жінки як носійки культури, відваги українського народу. І вітати жінок потрібно із днем захисту прав жінок, аби привернути увагу до ролі жінки в розвитку демократії в Україні.
Тетяна Баєва, голова правління громадської організації Подільський центр «Гендерна рада»Фото: 50vidsotkiv.org.ua
Варто зазначити, що в різні часи за рівність прав і можливостей для жінок боролися чимало українок, серед яких — Леся Українка, Ольга Кобилянська, Уляна Кравченко, Наталія Кобринська, Софія Русова. Мисткині, науковиці, військові, дослідниці, перекладачки, письменниці, членкині громадських рухів, активістки, політикині, історикині, викладачки, винахідниці — всі вони були і є рушійною силою захисту прав жінок.
Як не треба вітати з 8 березням від GenderГід
Нагадаємо, 13 лютого 2023 року на розгляд Верховної Ради подали законопроєкт, який пропонує скасувати 8 березня, 1 травня та 9 травня, а замість них започаткувати три нові свята:
- 25 лютого — «День української жінки»;
- 9 березня — день народження Тараса Шевченка;
- друга неділя травня — «День матері».
У відповідь омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець став на захист 8 березня, а на сайті президента з’явилося одразу кілька петицій проти скасування вихідного.
У 2023 році українці голосували у «Дії» за скасування або збереження вихідного дня 8 березня. Більшість проголосували «за» вихідний, а у Раді обіцяли врахувати ці дані перед ухваленням законопроєкту щодо скасування свята.
Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу.
