12 квітня у Городку побував Дмитро Чавалах, військовослужбовець, який у перші дні війни отримав звання Героя України посмертно. Ветеран російсько-української війни розповів городоцьким кадетам історію свого поранення, перебування в окупованому Херсоні та порятунок.
Герой
Дмитро Чавалах родом із села Соколівка, що на Ярмолинеччині. Він професійний військовий, за плечима якого служба у Збройних силах України в мирний час, участь в АТО, ООС та повномасштабній війні. Воїн прославився участю у боях за Антонівський міст на Херсонщині в перші дні великої війни. Саме тоді він отримав поранення і його вважали загиблим. Третього березня 2022 року згідно з Указом Президента України Дмитру Чавалаху присвоєно звання Героя України посмертно. Та, на щастя, Дмитро вижив. Про дивовижну історію його порятунку писали та знімали передачі провідні національні канали та видання. А 12 квітня розповідь про це з перших вуст почули учні Городоцького ліцею №4.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №94/2022Фото: сайт Президента України
Головне – людські життя
«Метал стерпить все, люди цінніші». Із таких слів розпочав розмову із молодими городоччанами Дмитро Чавалах. Як наголосив офіцер, цей головний принцип для себе він усвідомив за 11 років служби в ЗСУ. Тож коли почалися найзапекліші бої на Херсонщині, за кілька днів його підрозділ хоч і втратив 8 із 10 машин, та зберіг життя бійців — з 88 воїнів лише 2 загинули та 5 отримали поранення.
Дмитро Чавалах.
— Технічне забезпечення можна відновити, а повернути загиблих — ні, — говорить Дмитро Чавалах. — На власні очі бачив, що ворог ставиться до свого війська, як до розхідного біоматеріалу, вербуючи колишніх ув’язнених та маргінальних представників населення. Ми ж втрачаємо цвіт нації.
Після серйозних поранень кадровий військовий не зміг продовжувати службу. Хоча робив неодноразові спроби повернутися на фронт. Та одного дня зрозумів, що через стан здоров’я може стати тягарем для побратимів і наразити їх на небезпеку. Тому пішов іншим шляхом.
Найкращий метод виховання — особистий приклад
Сьогодні Дмитро Чавалах продовжує боронити Батьківщину, навчаючи молоде покоління українців. У ролі інструктора він передає майбутнім воїнам теоретичні знання і ділиться досвідом, який набув під час безпосередньої участі у боях. А ще Дмитро здобув чергову вищу освіту і тепер працює вчителем історії у школі.
— Я вирішив стати вчителем. Тому здобув додаткову освіту і тепер викладаю історію, — розповідає ветеран. — І чітко розумію, що зустрічі зі школярами важливі не лише для них, але й для таких людей, як я.
Також колишній військовий зазначив, що патріотичне виховання має величезне значення, від якого залежить майбутнє нашої нації.
Зустріч зі школярами
Саме тому Герой України (приставку «посмертно» вже скасовано) минулої п’ятниці зустрівся з учнями Городоцького ліцею №4. У повній тиші, намагаючись не пропустити жодного слова, городоччани слухали історію про те, як Дмитра рятували мирні мешканці окупованого Херсону. Як вони, ризикуючи своїм життям, три місяці переховували захисника, аби його не знайшли росіяни, як переправляли Дмитра на підконтрольну Україні територію.
— Для мене було цікавим почути від Дмитра про те, яка українська армія зсередини, як він, як офіцер, оцінює ситуацію на фронті, — говорить кадет Максим Шевчук. — А ще про те, чим Дмитро займається тепер.
Після своєї розповіді Дмитро спілкувався зі школярами та відповідав на їхні запитання. Колишній воїн неодноразово наголошував на тому, що навчання завжди повинно бути в пріоритеті.
Дмитро Чавалах з пам'ятними подарунками від городоцьких школярів.Фото: Городок.City
— Мені, який з 16 років дотичний до військової служби, до вступу на військовий факультет здавалося, що я вже достатньо знаю, — говорить Дмитро. — Та я зрозумів, що вміти воювати — це також наука. І для того, аби не тільки самому вижити, але й врятувати своїх підлеглих, треба дуже багато чого знати і постійно навчатися.
Ліцеїсти не відпустили Героя з пустими руками. Вони передали йому кілька коробок з гігієнічними засобами для побратимів Дмитра Чавалаха, які продовжують боронити Україну.
Передача на фронт від колективу Городоцького ліцею №4.Фото: Городок.City
