Додому «на щиті»
7 червня додому «на щиті» повернувся Віктор Лаба, який загинув на Запоріжжі ще у вересні 2023 року. Прощалися із сержантом у його рідному селі Лісогірка на Городоччині.
Пам'ятне фотоФото: Городок.City
Невеличка хатинка в селі Лісогірка. У ній проживає жінка, яка майже дев’ять місяців плекала марні надії: «А раптом це неправда. Може він у полоні...». Сьогодні городоччанка, опираючись на палицю, зустрічає труну з останками полеглого сина. В її очах помітна порожнеча і невимовний біль...
«Повернувся Герой» лунає звідусіль. Та для неї він завжди був героєм, єдиним сином, який так любив своїх рідних — маму, двох сестер та їхніх дітей.
Мати полеглого воїнаФото: Городок.City
— За них він стояв на лінії фронту майже два роки й за них загинув. На війну пішов добровольцем. Був дуже хоробрим воїном, але, на жаль, 7 вересня минулого року його серце перестало битися. Він згорів у танку на Запорізькому напрямку, — розповіла в коментарі для Городок.City Анжела Варшавська, староста села Лісогірка.
Прощання із воїном
Провести в останню путь воїна прийшли не лише його рідні, але й ті, хто його не знав. Вони утворювали живі коридори обабіч доріг і встеляли шлях, яким йшов траурний кортеж, живими квітами.
— Дивлячись на них, навіть я, чоловік, не стримував сліз. Важко хоронити своїх учнів, — зазначив ексдиректор ліквідованої Лісогірської гімназії Леонід Доброгорський.
— Мій чоловік навчався з Віктором. Востаннє я його бачила восени 2021 року. І ця зустріч назавжди закарбувалася в моїй пам’яті. Тоді Віктор багато жартував, розпитував про чоловіка, передавав йому вітання і казав мені не сваритися на нього, — всміхаючись, пригадала односельчанка полеглого Героя Поліна Дудар, чоловік якої також військовий.
За словами Олени Будзинської, подруги сестри Віктора, він дуже любив вивчати історію, багато читав і був дуже мудрою людиною. Можливо, тому й не зміг стояти осторонь, коли Україну звідусіль атакував ворог.
— Він був сержантом, командиром танка танкового батальйону однієї з військових частин ЗСУ. Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони нашої Батьківщини. Героїчно загинув у Пологівському районі Запорізької області. Світла йому пам’ять, а рідним — щирі співчуття та доземний уклін, — зазначив Вадим Побута, начальник Другого відділу Хмельницького РТЦК та СП.
Вадим ПобутаФото: Городок.City
Поминальне Богослужіння за упокій душі воїна відбулося в місцевому православному храмі. Потім похоронна процесія рушила до кладовища. Поховали військового на Алеї Слави, де вітер розхитує стяги ще на чотирьох могилах українських захисників з села Лісогірка.
— Віктор Лаба — шостий воїн з нашого села, життя якого забрала війна. П’ятеро з них поховані тут, у Лісогірці, один — у Маріуполі, — зауважила Анжела Варшавська.
Історія Віктора Лаби
Віктор Лаба народився 22 червня 1975 року. Він був другою дитиною в сім’ї. Навчався в місцевій школі. Потім — у Лісоводському ПАЛ на зварювальника. Пройшов строкову службу. Багато років працював різноробочим у різних містах України. Власної сім’ї не мав, тому весь свій вільний час витрачав на улюблених племінниць та племінників.
— Віктор був дуже гарною, чуйною і ввічливою людиною. Я його пам’ятаю ще дитиною, адже працюю в дитсадку, вихованцем якого він був багато років тому. Вже в дорослому віці Віктор приводив до нас своїх племінників, до яких ставився, як до рідних дітей, — пригадує вихователька Віктора Ганна Федорович.
— Я був учителем Віктора. Працював з ним на групі продовженого дня. І назавжди запам’ятав його щиру посмішку. Він завжди був душею компанії. При зустрічі запитував, як у мене справи, як я поживаю… Прикро, що ми втрачаємо таких молодих і добрих людей. Але добре, що його останки все ж вдалося повернути на малу батьківщину і тепер його рідні матимуть куди піти, щоб вшанувати пам’ять свого Героя, — зауважив Леонід Доброгорський.
