Прощання із Героєм
Сьогодні, 8 червня, в останню путь проводжали воїна із Городоччини Сергія Токаря. Із захисником прощалися на Дунаєвеччині, звідки родом його батько та де похований дідусь Героя.
Зранку за воїном плакало небо. Грім, який здавалося, схожий на звук вибухів, нагадував, що війна триває і гинуть найкращі.
— Страшна звістка сколихнула Великокарабчіївський старостинський округ, пекучим болем відізвалась у душі кожного, хто знає Токаря Сергія Валерійовича, який за покликом свого щирого серця пішов захищати від ворогів рідну землю, — написала односельчанка воїна Надія Білик. — Він достойно виконав свій обов'язок перед батьківщиною. Схиляємо голови у скорботі, висловлюємо щирі співчуття родині та молимось за упокій душі загиблого Героя.
Історія воїна
Односельці пригадують, що Сергій був чудовою людиною. Навчався на відмінно, мав зразкову поведінку, був взірцем у всьому, був гордістю вчителів у школі та, звичайно, гордістю батьків. Навчаючись у Вінницькому транспортному коледжі та Донецькому фінансово-економічному університеті, також зарекомендував себе, як найкращий студент.
— А потім, за прикладом батька, він успішно опанував за кордоном військову справу і пішов здобувати перемогу для рідної України, — пригадує пані Надія. — І тут Сергій був одним із найкращих, за що отримав високу нагороду. Він залишив про себе найкращі спогади...
— Він відстоював свободу власної держави та, на жаль, вже не повернеться живим із війни. Він віддано виконував обов’язок із захисту Батьківщини й поклав на вівтар свободи найцінніше — своє життя, — написала голова Дунаєвецької громади Веліна Заєць. — Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Нехай Господь допоможе пережити біль непоправної втрати.
Поховали загиблого Героя у с. Нестерівці на Дунаєвеччині. Вдома на Воїна чекали батьки та брат. Йому було лише 28 років.Фото: Веліна Заяць.
