Життя продовжується
Городоччанин Артем Гончарук загинув, захищаючи Україну. Він був єдиним сином у батьків. Втративши сина, подружжя Гончаруків активно підтримує ЗСУ. Вони сподіваються, що їхня допомога врятує життя синів та дочок інших батьків, що чекають на своїх дітей з фронту.
Захисник
Командир відділення зв’язку, старший солдат Артем Гончарук.Фото: Internet
Артем Гончарук був мобілізований в перші дні великої війни, служив командиром відділення зв’язку. Загинув воїн поблизу населеного пункту Авдіївка на Донецькому напрямку. Це сталося внаслідок ворожого обстрілу сьомого лютого 2023 року, лише через два дні після його 37 дня народження.
Поховали Артема Гончарука у Городку 15 лютого. В останню путь Героя проводжало все місто. Аби підтримати родину захисника, дружину Наталію, сина Вадима та батьків, земляки утворили живі коридори уздовж вулиць, якими слідувала похоронна процесія. Друзі, однокласники та небайдужі городоччани були поряд з рідними на поминальній службі в санктуарії Св. Антонія Падуанського та на кладовищі, де на Алеї Слави поховали Героя.
Аби врятувати інших
Як розповідає батько Артема, коли вони з дружиною Антоніною отримали першу частину гарантованої державою виплати, яку призначають у випадках загибелі військового, вони вирішили спрямувати її на допомогу ЗСУ.
Анатолій Гончарук.Фото: Городок.City
— Це було наше спільне рішення — ми точно знали, що хочемо підвищити шанси інших хлопців і дівчат, які зараз нас захищають, повернутися додому живими та неушкодженими, — говорить Анатолій Гончарук. — Подумали, що краще за все — це купити дрон. Але не знали, який обрати та до кого звернутися по допомогу.
І тоді батьки загиблого Героя згадали про дочку сусідів, яка від початку великої війни активно займається волонтерством. Вони Звернулися до Ірини Бенько.
Пташки для фронту
Ірина Бенько — городоччанка. Разом з подругою вони є засновницями Благодійного фонду «КК ФУНДАЦІЯ». Жінки активно підтримували городоччан, організовуючи благодійні ярмарки для місцевих мешканців та внутрішньо переміщених українців, що приїхали до Городка через війну.
— На початку війни ми активно займалися саме гуманітарною допомогою родин, які опинилися у скрутному становищі — одяг, — продукти харчування та засоби гігієни, говорить Ірина Бенько. — Та останні місяці ми закуповуємо FPV дрони для військових, що воюють на Купʼянському, Запорізькому та Словʼянському напрямках. Допомагали воїнам куплені нами пташки і під час пекла в Бахмуті.
Як розповіла волонтерка, з лютого по травень вони передали захисникам 36 FPV дронів загальною вартістю 557 000 грн. Придбання чотирьох приладів профінансувала сімʼя Гончаруків.
— Виплата компенсації за втрату сина розбита на кілька місяців. І кожного місяця, коли нам перераховують кошти, ми їх передаємо на придбання дронів, — розповідає Анатолій Гончарук. — По 16 тисяч гривень вже чотири місяці підряд.
Допомога дітям
Анатолій Гончарук розповідає, що вони з дружиною хотіли б допомагати не лише тим, хто зараз захищає Україну, але й дітям, у яких війна краде дитинство.
— Артем навчався у «польській школі», нині Городоцький ліцей №3, — розповідає Анатолій Гончарук. — Зараз там навчається мій онук Вадим. Тому ми з дружиною обрали саме цю школу для того, аби підтримати дітей.
Подружжя звернулося за порадою до вчителів і дізналися, чого шкільна родина наразі потребує. Реалізувати задумане знову допомогла Ірина Бенько.
— Ми попросили Іру допомогти нам придбати для школи 3D принтер, — розповідає батько загиблого Героя. — Ми в цьому погано розбираємося, молодим людям простіше зорієнтуватися в сучасних технологіях.
Об’єднавши зусилля, родині Гончаруків та Ірині Бенько вдалося оперативно все організувати. За тиждень вони придбали 3D принтер і Анатолій Гончарук урочисто подарував його учням Городоцького ліцею № 3 на святі Останнього дзвоника.
