Історія освітянки
Вона приїхала до Городка двадцять років тому і закохалася в це «бузкове містечко». Наталія Перфільєва — не просто вчителька зарубіжної літератури у Городоцькому ліцеї №3. Це людина, яка щиро любить своє місто, своїх учнів і свою роботу. Її історія — це історія про вірність покликанню, про щирість та душевну теплоту.
Наталія Перфільєва народилася у Сатанові. Та 20 років тому вона переїхала до Городка.
Наталія Перфільєва.Фото: Городок.City
— За ці роки Городок став для мене рідним містом, зі своїми улюбленими місцями, — розповідає пані Наталія. — Досі пам’ятаю, як двадцять років тому у травні приїхала у Городок і він весь був у квітучому бузку. Мені тоді здалося, що це «бузкове містечко». І так мене це вразило, що я досі люблю гуляти вуличками, на яких росте багато цих чудових кущів з фіолетовими квітами.
Тому навесні Наталія Перфільєва часто гуляє вулицею Червоної калини або поблизу Інституту Богословських Наук. Жінка розповідає, що після виснажливого робочого дня такі прогулянки швидко відновлюють її душевні сили.
Серце віддаю дітям
Сьогодні пані Наталія викладає зарубіжну літературу у Городоцькому ліцеї №3. Цього року вона «випустила» свій третій 11-й клас.
— Але досі не можу звикнутися з думкою, що тепер буду спілкуватися з моїми учнями не як вчителька. Та й діти ще не звикли до цього. Школа закінчилася, а ми все так само з ними на зв’язку — телефонуємо один одному, спілкуємося, — розповідає Наталія Перфільєва.
Наталія Перфільєва зазначає, що за літо їй треба встигнути навчитися сприймати своїх колишніх учнів у новому статусі та підготуватися до нового навчального року без них.
— Ще не знаю, чи буду цього року класною керівницею для нового класу. Поки я всіма думками з моїми випускниками, — говорить пані Наталія.
Головне — тепер в безпеці
Робота і діти — важлива частина життя пані Наталії. Та крім своїх учнів, її серце віддане родині — батькам, сестрі та племінниці.
— Моя сестра із сім'єю проживала у містечку Гола Пристань, що на Херсонщині. Та після прориву Каховської ГЕС воно майже зруйноване. Тож сестра з родиною повернулася у рідний Сатанів, — розповідає Наталія Перфільєва. — Але радію, що вся родина тепер разом і в безпеці. Місяці в окупації були для нас дуже важкими.
