Обітниця
«Небесні воїни — посвята випускникам 2003 року». Так називається захід, який провели 11-класники та 11-класниці Городоцького ліцею №3 в пам’ять про полеглих воїнів — Віталія Ясінського та Артема Гончарука.
Рівно 20 років тому, мирного весняного дня, вони стояли на подвір’ї даного навчального закладу, а попереду у них була дорога у доросле життя. Та хто ж міг подумати, що вона буде такою тернистою і короткою.
— У мене сьогодні серце розривається. Бо це мої перші випускники. Хлопці, які ще так багато не встигли зробити. Їхні імена ми пам’ятатимемо й обіцяємо, що наступні покоління знатимуть ціну свободи, — зауважила Наталія Перфільєва, класна керівниця полеглих воїнів та цьогорічних випускників.
Фото: Городок.City
Після хвилини мовчання, кожен і кожна з них, дивлячись на портрети полеглих Героїв, пообіцяли бути гідними українцями, за потреби, захищати Батьківщину та ніколи не зупинятися на досягнутому. В цей момент з неба падали краплі теплого дощу.
Під час складання обітниць, була присутня й мати полеглого Віталія Ясінського пані Марія. Вона подякувала ліцеїстам за те, що пам’ятають її сина та інших воїнів, життя яких забрала війна.
— Бажаю вам щасливої долі. Щоб ваша життєва дорога завжди була світлою і щоб над вашими головами було мирне небо. Будьте щасливі, втілюйте у життя свої мрії та Бережіть Україну, щоб вам ніколи не довелося пройти той шлях, яким ішли наші воїни. Нехай якомога швидше закінчиться війна і запанує мир на всій землі, — наголосила Марія Ясінська.
Марія ЯсінськаФото: Городок.City
Опісля вона та ліцеїсти поклали у вази букети живих квітів. До слова, підставку під ці вази подарував батько випускників даного навчального закладу Олексій Борисовський.
— Щиро дякую пану Олексію від себе особисто і від своїх учнів та учениць за такий подарунок. Це авторська робота, зроблена в патріотичному стилі із металу, — зауважила Зоя Роговська, директорка третього ліцею.
Захід на Алеї Слави
Друга частина заходу відбулася на Алеї Слави. Там ліцеїсти та ліцеїстки помолилися та поклали квіти на могили воїнів-земляків.
— Кожен з нас має якийсь обов’язок, вони мали чи не найважчий — захищати нашу землю ціною власного життя. Думаю, за це Бог приготував їм в небі особливе місце. Адже якби не вони, ми б сьогодні не могли збиратися разом, відвідувати могили наших рідних, вчитися… Тому я вважаю, що який би не був час, навіть через 100 років, ми зобов’язані віддавати шану нашим захисникам і пам’ятати про їхній подвиг, як і сьогодні пам’ятаємо жертв Другої світової війни. Ця війна має відбитися на цілій нації, а не бути в індивідуальному порядку. Щоб всі пам’ятали ціну свободи, — наголосив Юрій Рибаков, випускник Городоцького ліцею №3 2024 року.
