Універсальний тандем
Валентина та Федір Кравчуки — подружжя із Сатанова. Вони не лише чоловік та дружина, але й колеги-музиканти, які стояли у витоків створення Сатанівської школи мистецтв. Про історію кохання, творчість і музику сатанівчани розповіли Вірі Лапі.
Юнацькі роки
Вона — корінна сатанівчанка. Він — родом з Красилова. Доля звела їх у Хмельницькому музичному училищі, в гуртожитку якого молодий Федір Кравчук був старостою.
— Валентина навчалася вже на другому курсі, а я тільки повернувся з армії, — розповідає Федір Кравчук. — Як старості мені доводилося часто спілкуватися майже зі всіма студентами у гуртожитку. Ходив перевіряти кімнати і тому подібне. Так і познайомилися. Валентина запала мені в душу, привернула увагу не лише вродою, але й тим, що дуже працьовита й щира. Вона і зараз така.
Федір Кравчук (четвертий зліва-направо) з друзями, студентами Хмельницького музичного училища.Фото: сімейний архів родини Кравчуків
Федір Миколайович пригадує, як їздив на побачення до Сатанова на мотоциклі. У 1981 році пара одружилася і молода сім’я оселилася на малій батьківщині Валентини Павлівни.
На початку творчої кар'єри Федір Кравчук - викладач співу у школі в селі Липівка.Фото: сімейний архів родини Кравчуків
Молоді спеціалісти
І якщо Валентині пощастило одразу знайти роботу — у філіалі Лісоводської музичної школи, то Федору працевлаштуватися вдалося лише згодом. Порятунком для молодих музикантів стало відкриття санаторію «Товтри», куди їх запросили працювати. Творче подружжя з ностальгією згадує ті часи та головного лікаря Івана Головатого, який захоплювався художньою самодіяльністю.
— Він настільки захоплювався творчістю, що заохочував та надихав цим всіх навколо. Ми тоді створили й хор, й вокальну групу, й духовий оркестр. І Іван Петрович у всіх цих починаннях брав активну участь — співав, грав на трубі, — пригадує Валентина Кравчук.
Фото з відпочивальниками в санаторії «Товтри».Фото: сімейний архів родини Кравчуків
Федору Кравчуку запам’ятався випадок, коли одного разу до санаторію приїхала поважна музична комісія. Скептицизм щодо майстерності хору працівників санаторію змінився подивом, коли члени комісії почули спів сатанівчан.
— Ми заспівали на чотири голоси «Подільську святкову», — пригадує Федір Миколайович. — Від нас не очікували такого гарного виконання. Комісія була вражена. Ми довели, що наш хор гідний представляти санаторій.
На жаль, після закриття закладу обоє музикантів залишилися без роботи. Але вони тоді ще не знали, що це початок нового хорошого етапу в їхньому житті.
Сатанівська школа мистецтв
Коли в результаті реформи децентралізації Сатанів став самостійною громадою, у селищі закрився філіал Лісоводської музичної школи, натомість відкрилася Сатанівська музична школа. Федору Кравчуку запропонували її очолити.
Федір Кравчук.Фото: Городок.City
— Спочатку дітей було мало, але зараз у нас є клас гітари, клас баяна, відділ духових інструментів, фортепіано, вокальний відділ, — розповідає Федір Миколайович.
За роки директорства Федора Кравчука музична школа перетворилася на школу мистецтв. Сатанівчани експериментують, шукають творчі шляхи розвитку закладу. Минулого року у школі запрацювало художнє відділення, у планах — відкрити театральний гурток. А ще Валентина та Федір Кравчуки створили ансамбль.
Валентина Кравчук.Фото: Городок.City
— Я — баяніст за професією, а мій чоловік — духовик, грає на сопілці та саксофоні, — розповідає Валентина Павлівна. — Ми створили ансамбль із наших дітей, залучили баян і гітару, а потім запросили сопілкарів. Я сказала чоловікові: «Будь ласка, в сопілочки додай партію саксофона, і ми тоді об’єднаємо». Розумієте, коли працюєте з рідною людиною, все-таки легше.
Сьогодні у Сатанівській школі мистецтв навчається понад 140 учнів, яких навчають 9 вчителів.
Сім'я
Чоловік і дружина настільки звикли бути разом, що на запитання, скільки років вони одружені відповідають не одразу.
— Ми разом з 1981-го… Виходить, що це сорок три роки, — рахує вголос Федір Миколайович. — Як не дивно, я навіть про це не задумувався. Важко повірити, що минуло стільки часу…
У пари двоє дорослих дітей — син Олександр та дочка Наталя. На відміну від батьків, обоє обрали професії не пов’язані з музикою. Хоча Олександр вчився грі на фортепіано і мав гарні результати.
— Він пішов в авіацію й досі працює там, — розповідає Валентина Кравчук. — Дочка — кадровик, живе в Києві. У нас четверо онуків, чудовий зять і прекрасна невістка.
За час спільного життя, розповідає подружжя, головне чому вони навчилися — це прощати один одному. Кажуть, що сімейне життя буває різним та саме любов і повага є міцним фундаментом їхньої родини.
Федір та Валентина Кравчуки разом вже 43 роки.Фото: Городок.City
— У сім'ї, звичайно, бувають негаразди, як, мабуть, у кожній родині. Але ми завжди прощаємо одне одного, миримося, часом трохи сваримося, і все йде нормально, — розповідає Федір Кравчук. — Це творчий тандем, так і живемо…
