Надійний друг для дитини
В Україні на обліку служб у справах дітей перебувають майже 60 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, однак далеко не всі з них мають поруч стабільну підтримку дорослих. Однією з форм такої підтримки є наставництво, яке поступово розвивається і на Хмельниччині. До цієї ініціативи долучився й заступник начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Володимир Юр’єв, подавши заяву про намір стати наставником особисто.
Особистий вибір
За словами Володимира Юр’єва, його рішення — не формальний крок, а усвідомлений вибір. Майбутній наставник зазначає, що хоче бути поруч із дитиною, яка потребує підтримки і переконаний: саме особистий приклад здатен змінювати ставлення суспільства до наставництва.
— Для дитини надзвичайно важливо мати поруч дорослого, який підкаже, підтримає і допоможе зорієнтуватися в житті. Ми робимо це для своїх дітей, але маємо зробити й для тих, хто такої підтримки не має. Я хочу, щоб дитина відчула: я поруч, — зазначив Володимир Юр’єв.
Друге дихання інновації
Як розповіла директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Власюк, впровадження інституту наставництва у Хмельницькій області розпочалося ще у 2017 році. Втім, пандемія Covid-19, а згодом і повномасштабна війна, призупинили апробацію цієї форми підтримки дітей, які виховуються в інтернатних закладах. Новий імпульс розвитку наставництва дала поява законодавчої основи — 18 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про наставництво», що дозволило відновити роботу у цьому напрямку з новою силою.
Тетяна ВласюкФото: Хмельницька ОВА
— Дійсно, зараз це питання на часі. Ми повертаємося до нього. І це надзвичайно добре. І важливо те, що саме отаким першим роком став власний приклад стало заступника начальника обласної військової адміністрації Володимира Васильовича Юр'єва, — розповідає Тетяна Власюк. — Він є великим прибічником роботи з дітьми. Він усіляко підтримує проєкти, спрямовані на те, щоб діти виховувалися в сімейному оточенні.
Особливості наставництва
Соціальні працівники пояснюють, що наставництво — це добровільна, тривала взаємодія, що ґрунтується на довірі та безпеці. Воно не передбачає контролю чи заміни батьків, а радше створює для дитини простір, у якому є стабільний дорослий, готовий слухати й підтримувати. Це форма підтримки, яка передбачає регулярні зустрічі наставника з дитиною та живе спілкування. Йдеться про спільні прогулянки, розмови, відвідування наставником дитини в інтернатному закладі або ж можливість гостин у наставника. У такій тривалій, добровільній і відповідальній взаємодії дитина отримує поруч надійного дорослого.
Директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Власюк наголошує: ключовим принципом наставництва є добровільність з обох сторін, насамперед — з боку дитини.
Особа, яка хоче стати наставником, може звернутися до центру соціальних служб, центру надання соціальних послуг або до громадської організації, яка є надавачем соціальної послуги з організації наставництва. Саме там кандидат отримує консультацію, проходить підготовку, подає необхідні документи і проходить оцінку готовності.Фото: Хмельницька ОВА
— Дитина має право відмовитися. Це принципова позиція — наставництво будується на довірі, а не на примусі. Перед укладенням договору може бути до десяти зустрічей, щоб і дитина, і наставник зрозуміли, чи готові вони до такої взаємодії, — пояснює Тетяна Власюк.
Підготовка та супровід
Процедура наставництва чітко врегульована й спрямована на захист інтересів дитини. Після подання заяви кандидат проходить обов’язкове навчання тривалістю 3–4 дні. Програма охоплює вікову психологію, особливості роботи з дітьми, які пережили травматичний досвід, а також основи психосоціальної підтримки. У подальшому наставник не залишається наодинці з викликами — його супроводжують соціальні служби, передбачена професійна підтримка та супервізія.
Хто може мати наставника
Новий закон значно розширив коло тих, хто має право на наставництво. Йдеться не лише про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а й про дітей загиблих захисників і захисниць України, постраждалих від війни, депортованих або примусово переміщених, а також молодих людей віком до 23 років, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Для кого стане наставником Володимир Юр’єв, ще не визначено. Однак посадовець наголошує: у своєму рішенні він спирається на власний батьківський досвід і підкреслює, що цей крок є виваженим і свідомим — не для декларацій, а для реальної допомоги.
Володимир Юр'євФото: Хмельницька ОВА
— Я маю трьох синів і знаю, як спілкуватися з дітьми. Не принципово, чи то буде хлопчик, чи дівчинка. Головне, щоб дитина відчувала, що я поруч, — зазначає Володимир Юр'єв.
Невтішні цифри
За даними 2025 року, в інституційних закладах України цілодобово перебувають майже 25 тисяч дітей, при цьому понад 80% із них мають батьків, не позбавлених батьківських прав. Упродовж року до сімейних форм виховання було влаштовано понад сім тисяч дітей — через опіку, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та усиновлення. Фахівці підкреслюють: наставництво може стати важливою підтримкою для тих дітей і молодих людей, які поки що залишаються поза сімейними формами виховання, але гостро потребують надійного дорослого поруч. Нині у Хмельницькій області вже розпочато формування групи кандидатів у наставники. Соціальні служби закликають жителів регіону долучатися до цієї ініціативи.
