Свято у колі односельців
12 лютого у селі Чорниводи поважний ювілей відзначив місцевий довгожитель. Миколі Павловичу Головку виповнилося 90 років. Земляки зробили сюрприз імениннику — прийшли його привітати з подарунками, побажаннями та тортом із свічками.
Життєвий шлях Миколи Головка
Народився Микола Павлович на Луганщині у селищі Голубівка. Там пішов до школи, а пізніше — до гірничопромислового училища, де здобув спеціальність машиніста вугільного комбайна.
Микола Павлович ГоловкоФото: Городок.City
— Працював у забої на врубовій машині. Машина рухалася на санчатах, а за мною йшли робітники очисного забою, їх називали «штиповиками», які прибирали вугільний пил…, — згадує Микола Павлович.
Далі була армія. Після служби чоловік знову спробував піти в шахту, але вже не міг там працювати за станом здоров’я. У 1962 році у пошуках регіону, більш корисного для здоров’я, переїхав на Хмельниччину. Саме тут, у Чорниводах, Микола зустрів свою долю — майбутню дружину Марію.
Знайомство в клубі — на все життя
— Одного разу ми пішли в клуб. Дивлюся — підходить такий гарний хлопець і питає: «Займеш мені місце?». Кажу: «Добре». Потім він сів біля мене, — згадує момент знайомства дружина ювіляра Марія Федорівна. — Після кіно йдемо селом, а він іде поруч. Я ще подумала: «Такий славний хлопець і йде зі мною аж до хати». Тоді він і розповів, що приїхав до сестри, що я йому подобаюся. Так і почав до мене ходити. І ось вже понад 60 років ми разом.
Подружжя має двох дочок, Катерину та Аллу, й двох онуків — Віталія (сина Катерини) та Олександра (сина Алли). Доньки живуть не поруч із батьками. Катерина — у Вінниці, а Алла — закордоном.
Праця як звичка і як характер
Марія Федорівна розповідає, що Микола Павлович дуже працьовитий. Все життя пропрацював зварювальником — спочатку на цукровому заводі, пізніше — у колгоспі. І навіть зараз, у 90 років, не може всидіти на місці.
Марія Федорівна ГоловкоФото: Городок.City
— Ми все на городі робимо самі: і сапаємо, і картоплю копаємо. Іноді сваримося, бо він не завжди хоче слухати, все рветься до роботи. Але прожили ми добре, дякувати Богу.
На запитання про секрет довголіття Микола Павлович відповідає просто:
— Треба вести здоровий спосіб життя: не пити, не курити.
І з усмішкою додає, що до цього розуміння прийшов не одразу, але переконаний — поміркованість і праця завжди йшли йому на користь.
Сюрприз від односельців
У день народження Микола Павлович та Марія Федорівна не чекали гостей. Доньки далеко, онуки також. Та односельці не залишили іменинника без уваги. Домовившись напередодні, вони приготували солодкі подарунки та слова вітання для ювіляра.
Надія Петрівна КравцоваФото: Городок.City
— Ми прийшли привітати нашого сусіда як добру, розумну людину, хорошого господаря та взірцевого чоловіка. Він для нас завжди був дороговказом: спокійний, врівноважений, справжній трудяга, — говорить сусідка Надія Петрівна Кравцова. — Такі дати, як 90-річчя, бувають рідко, тому раді розділити це свято з Миколою Павловичем.
— Микола Павлович — людина з непростою долею, дитина війни. Разом із дружиною вони самі побудували хату, вели господарство. Він багато років сумлінно трудився, і сьогодні ми хочемо підтримати його та побажати довгих років життя, — додає Алла Володимирівна Вересюк.
Також ювіляр отримав вітання від старости села Віктора Пшонки, а від колективу фермерського господарства «Трембіта+» Миколу Павловича привітала Христина Мельничук. Завершилося свято задуванням свічок на іменинному торті та чаюванням.
