Книга, що повертає у минуле

5 травня у Городоцькому краєзнавчому музеї презентували книгу письменника і журналіста Олександра Намозова. Автор приїхав до міста, аби представити видання, яке поєднує особисті спогади, родинну історію та унікальні архівні матеріали, пов’язані з Городоччиною.

Повернення до міста, яке залишилося у пам’яті

Олександр НамозовОлександр НамозовФото: Городок.CityАвтор: Наталія Попович

Олександр Намозов народився у Городку, однак прожив тут лише перший місяць свого життя. Згодом родина переїхала на Рівненщину, проте зв’язок із містом не переривався. Саме тому, за словами автора, нинішня поїздка має для нього особливе значення.

— Мета моєї поїздки в Городок — побувати в місцях, де жили мої рідні: бабуся і дідусь ще з 20-х років минулого століття. Згодом тут жила і моя мама, і рідний дядько, — розповідає письменник.

Він пригадує, що ще підлітком приїжджав до Городка, зокрема, щоб доглядати могилу дідуся.

— Я знаю, наскільки мої рідні жили спогадами про це місто. І сьогодні мене, людину, яка тут фактично не жила, але має коріння, тягне на цю землю — побути й відчути цю атмосферу, — каже він.

Книга як поєднання особистої історії і архівів

Фото: Городок.City

До Городка автор приїхав із книгою «Погляд у майбутнє», яку називає спогадами про дитинство і юність. Водночас значна частина видання присвячена саме місту та його історії. Там зібрано маловідомі факти, родинні історії та унікальні фотографії різних періодів — від довоєнного часу до перших років після Другої світової війни. Окремо згадуються і події 1937 року, які торкнулися родини автора.

— У виданні представлено цікаві відомості про Городок довоєнного періоду та перші роки після війни. Це спогади, маловідомі факти й унікальні світлини, — розповів Сергій Щур, заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму. — Особливо цінно, що пан Олександр передав музею велику колекцію матеріалів своєї мами, яка проживала в Городку. Йдеться, зокрема, про фотографії 20-30-х років. Хоча на них зображені переважно родинні сюжети, вони мають значну історичну цінність. На світлинах можна побачити, як виглядала кладка через річку Смотрич, пам’ятник Скібнєвському на території католицького цвинтар та інші локації, пов’язані з історією Городоччини.

Окрім цього, в межах заходу представили й інші твори автора, а також матеріали до біографії його дядька — уродженця Городка Аркадія Леновича.

Зустріч, яка об’єднує покоління

Презентація у музеї зібрала жителів громади, які цікавляться історією рідного краю. Для багатьох це була можливість почути живі спогади автора. Серед відвідувачів — Софія Дацько, SMM-менеджерка Інституту богословських наук. Вона відзначає, що найбільше її вразили саме особисті історії.

— Я дуже люблю історію України. Коли люди розповідають свої спогади про дитинство, юність — це створює дуже тепле враження, — каже вона. — І на мою думку, такі зустрічі мають глибше значення: це зв’язок між поколіннями. Коли старші люди передають свої історії молодшим, цей зв’язок зберігається.

Довідково:
Олександр Намозов — український письменник і журналіст, автор понад 20 виданих книг. Працює у жанрах публіцистики, документалістики та мемуарної прози. У своїй творчості активно використовує архівні матеріали, родинні документи та фотографії, що дозволяє відтворювати маловідомі сторінки локальної історії. Його книги поєднують документальну точність і особисту оповідь, що робить їх цінними як для дослідників, так і для широкого кола читачів.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися