Вшанування памʼяті захисника
Восьмого травня в Городку вшанували пам’ять Вадима Кицути – мешканця Підлісного Олексинця, який загинув на Донеччині дев’ятого травня 2025 року.
У річницю загибелі захисника на площі Героїв Майдану звучав Гімн України та аудіозапис із розповіддю про його життєвий шлях.
Історія захисника
Вадим Кицута народився девʼятого серпня 1987 року в селі Підлісний Олексинець. У дитинстві був енергійним і кмітливим хлопчиком. Однокласники згадують, що він мав хист до навчання, а особливо любив математику. Після школи Вадим здобував освіту в Хмельницькому, згодом працював на будівництві в Україні та за кордоном.
Фото: Городок.City
Власної родини чоловік створити не встиг, тому всю свою ніжність дарував мамі, сестрі та маленькому племіннику Богданчику. Рідні згадують Вадима як справжнього майстра.
– Вадим робив дуже якісні планування. Займався ремонтами як у Хмельницькому, так і тут, у рідному селі. До нього завжди стояла черга охочих замовити ремонт. Він мав власну бригаду, яка виконувала повний комплекс робіт «під ключ», – розповідає двоюрідна сестра загиблого Світлана Коханська.
Війна
Повномасштабне вторгнення застало Вадима за кордоном. Проте він не зміг залишатися осторонь — повернувся додому з автівкою для фронту та одразу став до лав ЗСУ. Брав участь у визволенні Київщини. Після поранення продовжив службу в штурмовій бригаді, а згодом опанував керування безпілотниками. Вадим не просто літав – він працював над удосконаленням дронів у спеціальній лабораторії на Донеччині.
Щоразу, приїжджаючи у відпустку, він ніби прощався. Другого травня 2025 року Вадим востаннє обійняв рідних, а вже вранці девʼятого травня загинув, прикриваючи побратимів.
Поховали захисника 15 травня у рідному селі. За мужність та героїзм у листопаді 2025 року Вадима Кицуту посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Також йому присвоїли звання «Почесний громадянин Городоцької міської територіальної громади». Нагороди сина отримала його мати Леоніда Леонідівна.
