Заради повернення кожного захисника
13 травня у Городку родини військових зустрілися із представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області Оксаною Кізаєвою. До діалогу долучилися представники служб, задіяних у пошуку зниклих безвісти захисників.
На зустріч приїхали мешканці Городоцької та Сатанівської громад, які розшукують рідних на фронті та потребують підтримки омбудсмена чи профільних установ.
— Я розшукую зятя, який зник торік у березні на Курському напрямку, — розповідає Лариса Гордовська з села Шишківці. — Донька на роботі, тож я приїхала замість неї.
— А я шукаю чоловіка, — додає Ірина Іванків з села Жищинці. — Від серпня 2024 року не маю про нього жодної звістки. Вірю, що він у полоні і скоро повернеться.
Листи, як шанс на хорошу звістку
Обидві жінки написали рідним листи, які сподіваються передати через офіційні канали. Фахівці із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб пояснили: такі послання пишуться російською мовою, а конверти не заклеюються для проходження цензури.
— У листах має бути лише особисте: справи в родині, здоров’я, слова підтримки, — пояснює Марія Добош. — Відсутність політики підвищує шанси, що полонений отримає звістку. Вже є випадки, коли саме так сім’ї з нашої громади отримували підтвердження, що їхній рідний живий.
Спілкування з фахівцями
Під час зустрічі рідні військових дізналися про формування списків на обмін, фінансову підтримку родин зниклих безвісти та загиблих захисників, особливості комунікації з військовими підрозділами, а також яким джерелам, що розповсюджують інформацію про полонених, довіряти, а до яких ставитися з пересторогою. Хтось отримав вичерпну відповідь одразу у залі, декому були запропоновані індивідуальні консультації та надані контакти для отримання додаткової допомоги.
— Ми кілька місяців працювали, щоб зібрати в одному місці представників Національної поліції України, міжнародного та українського Червоного Хреста, СБУ, офісу Омбудсмана та фахівців із ДНК-експертизи, — зазначила секретар Городоцької міської ради Олена Гріх. — Пані Оксана Кізаєва особисто була на одному з останніх обмінів, тому її досвід та відповіді надзвичайно цінні для родин. До тог ж, вона є керівником робочої групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Хмельницькій області, який запрацював рік тому у нашому регіоні.
Оксана Кізаєва наголосила, що головне завдання її офісу — відновлення порушених прав людини та налагодження комунікації між сім'ями та держструктурами.
— Багато питань стосуються виплат, документів та зв'язку з військовими частинами, — підкреслила Оксана Кізаєва. — Ми долучили представників Пенсійного фонду та Координаційного штабу, щоб люди отримали відповіді на місці. Працюємо і в індивідуальному порядку, приймаємо звернення та листи. Такі виїзди в громади допомагають нам бути ближчими до людей.
Цифрова допомога
Поки в залі тривав діалог, фахівці у фойє допомагали створювати на сайті Координаційного штабу особисті кабінети та формувати запити на електронних ресурсах для пошуку військових.
— Зараз більшість питань вирішується через цифрові платформи, але людям старшого віку важко самостійно заповнити анкети, — говорить сестра зниклого воїна Олена Нечай. — Такі зустрічі дають змогу отримати фахову допомогу та нову інформацію, не їдучи до столиці. Це дуже потрібно.
Спільна надія
За даними Олени Гріх, станом на 13 травня 104 жителі Городоцької громади та 42 мешканці Сатанівської мають статус зниклих безвісти.
— На зустріч прийшли й рідні загиблих, щоб підтримати інших. Ми віримо, що більшість наших воїнів — у полоні, — каже Олена Гріх. — Матері стукають у всі двері, щоб про їхніх дітей пам’ятали. Ми зобов’язані допомагати їм, бо хлопці захищали нас, а тепер ми маємо захистити їх та їхні сім'ї.
На завершення зустрічі Оксана Кізаєва та представник Хмельницького районного ТЦК та СП Володимир Марусій вшанували пам’ять полеглих героїв, поклавши квіти до стели «Це моє небо. Це моя земля».
До слова, 15 травня 2026 року відбувся перший етап масштабного обміну полоненими «1000 на 1000», у ході якого додому повернулися 205 українських захисників. Це військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби. Як повідомив начальний Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, серед звільнених — двоє хмельничан.
