Хто у Городку дбає про безпритульних тварин
На Городоччині не існує статистики щодо кількості безпритульних тварин. Місцеві зоозахисники зазначають, що їх майже дві сотні. І поки влада цю проблему не вирішує, за роботу взялися волонтери.
Хворих тварин — лікують, голодних — годують та шукають їм нових господарівФото: Оксана Бац
Волонтерський рух із захисту тварин
Сьогодні волонтерський рух із захисту бродячих тварин на Городоччині очолює Оксана Бац. Разом з нею працюють 16 волонтерів. У рік вони рятують від 20 до 50 бездомних тварин. Як саме працюють городоцькі зоозахисники, Оксана Бац розповіла журналістам Городок.Сity.
Фото: Оксана Бац
— Оксано, скількох тварин врятувала ваша волонтерська спільнота?
— Їх не злічити. Але кожна врятована тварина залишає після себе особливі спогади. Коли вперше зустрічаю переляканих собаку чи кішку — до болю у серці шкода тварини. А коли згодом ця тварина стає твоїм вірним другом, або завдяки нам знаходить сім’ю, радіємо всі.
— Яким чином працюєте?
— Ми, до речі, неформальна волонтерська організація. Я би так сказала: це неофіційна спільнота небайдужих людей. У нас багато однодумців. Протягом останнього року дуже багато комунікуємо. Ми щодня на зв’язку: створили групу у Вайбер, а також групу у Фейсбуці «Захист тварин. Городок», до речі, сьогодні у цій групі — понад 700 учасників. Буквально два тижні тому створили ще Інстаграм-сторінку — 9lives_gorodok.
У соцмережах публікуємо фото та історії тварин, які потребують допомоги. Просимо небайдужих городоччан про допомогу. А потім – звітуємо: публікуємо фото «до» і «після» того, як «поставили» тваринку на ноги.
Фото: Оксана Бац
— Кого більше рятуєте: собак чи котів?
— Більше котів. Все тому, що для них легше знайти «місце перетримки». Тобто від того моменту, як знайдемо тварину, повернемо її до життя, і до того часу, коли знайдемо для неї нового господаря. Тому зараз саме місце перетримки тварин — найбільш гостре. До прикладу, сьогодні у мене вдома на «перетримці» троє котенят. Це, не рахуючи своїх п’ятьох та одного собаку.
Історія Лисички та Жужі
— Ваші домашні улюбленці — теж врятовані?
— Так. До речі, собаку не планувала мати. Так склалося. У нашому місцевому парку жили дві собаки: мати та донька. Я їх часто підгодовувала. Старшу собаку назвала Лисичка, а її доньку — Жужа. Одного дня з волонтерами везли тварин у Хмельницький на стерилізацію. Думаю, візьму і їх. Лисичку вдалося спіймати, а от Жужу — ні. Тож до ветклініки поїхала з нами лише одна.
Звісно, після стерилізації собака деякий час побула у мене вдома, а далі я її принесла назад у парк, до доньки. Як собаки раділи зустрічі! Це треба було б бачити… Залишивши їх, пішла на роботу. А коли прийшла додому — здивувалася: мене біля дверей чекала Лисичка. І так вона у мене залишилася.
Лисичка і Жужа проводжають волонтерку на роботу, потім з роботи — додому. Та Лисичка йде до хати, а Жужа поки людям не довіряє і ночує надворі біля під’їзду.Фото: Оксана Бац
— Ви зазначали, що возите тварин на стерилізацію до обласного центру. А чому не тут?
— У Городку немає де стерилізувати тварин. Хоча у нас працює ветеринарна лікарня, та якість роботи і препарати, які застосовуються, потребують кращого. До прикладу, я робила стерилізацію своїй кішці, то у неї так видувся кишечник, що потім ледь врятували тваринку. До наркозу, який використовують для операцій — теж питання: тварина ніби засинає, але все відчуває, проте не може рухатися. Це ж ненормально.
Пробували возити тварин у Ярмолинці. Але і там це роблять неякісно. Після роботи ветеринарів Ярмолинеччини шви у тварин розходяться. Я особисто в цьому переконалася, бо зверталася до них по допомогу. Тому возимо до Хмельницького. Так, там дорожче. Приблизно на 150 гривень.
Стерилізація кішки в обласній клініці коштує 500 грн, собаки — залежно від маси тіла — 800-900 грн. Але там ветеринари оперують так, що рубець залишається у тваринки наче подряпина і шви не потрібно знімати.
— Возите своїм транспортом?
— По-різному. Якщо є можливість – веземо своєю машиною або ж шукаємо волонтера, який їде у Хмельницький і може взяти із собою нашого волонтера із твариною.
Звідки кошти
— Кошти на ветлікарні, харчування збираєте?
— Так, усе за пожертви волонтерів. І, до речі, у Городку є чимало небайдужих. Одного разу нам вдалося назбирати на операцію собаці майже 10 тисяч гривень. Це пес, який живе біля райвійськкомату. Він уже два роки не залишає подвір’я будинку своїх господарів, які вмерли. Дуже вірний своєму дому.
Дізнавшись про цього бідолаху, ми спершу його підгодовували. І одного дня нам повідомили, що у Барбоса переламані задні ноги. Ми завезли собаку на рентген. Виявилося, що у нього перелом зі зміщенням біля суглоба. Потрібно було оперативне втручання. Ми почали збирати кошти. Операція коштувала понад 7 тисяч гривень. З реабілітацією все загалом обійшлося в майже 10 тисяч гривень.
— А де зараз пес?
— На тому ж місці. Ми двічі знаходили йому господаря, але він все втікає назад, додому. Тому залишили його у спокої. Лише годуємо.
Як реагує влада
— Але ж є ще й бездомні агресивні собаки. Як із ними пораєтеся?
— Це — особливо гостра проблема. У нас на «Молочному» дуже багато бродячих собак. Вони ходять зграями. І ми не можемо їм допомогти. Ті тварини не йдуть до рук. Для їх відлову потрібна спеціальна петля. І хоча вона й коштує понад тисячу гривень, але що з того, що я його впіймаю? Його ж потрібно в авто забрати, кудись завезти. Тому тут ми самі не впораємося.
— До місцевої влади зверталися?
— Зверталися декілька разів. Та як завжди — немає грошей. До речі, є такі фірми, які будують притулки під ключ. Та це має бути співфінансування місцевої влади і цієї фірми. Чотири роки тому ми пропонували даний варіант міській раді. Нам надали офіційну відповідь. У листі зазначено, що до кінця 2020 року притулок у Городку буде. Проте, як бачимо, уже 2021 рік, а притулку досі немає.
Потім ми зверталися із проханням виділити хоча би п’ять тисяч гривень на стерилізацію тварин. Нам теж відмовили. Зараз із волонтерами готуємо чергове звернення до керівництва громади. Хоч би для початку створити місце для «перетримки» тварин...
Також ми співпрацюємо із хмельницькою організацією «Врятуй життя». Але скажу відверто, у них і своїх бездомних вистачає.
Людська жорстокість
Та чи не найбільше Оксану турбують людська бездушність і жорстокість. Волонтерка зазначає: «Тварини стають злі, бо пам’ятають, що люди робили їм зле». І приводить у приклад нещодавній інцидент: «Минулого року, у день Доброти, я проводила урок для семикласників. Розповідала про те, що необхідно турбуватися про наших чотирилапих друзів. Наступного дня дізнаюся, що в одній із багатоповерхівок люди були свідками ситуації, коли старшокласник кидав об стіну котеня, а двоє молодших учнів стояли «на шухері». Котеня вмерло. Та найгірше в таких випадках те, що батьки не завжди розуміють усю небезпеку таких вчинків своїх дітей».
Закон не захищає
До слова, відповідно до законодавства України, сьогодні за жорстоке поводження з тваринами — знущання чи побої, які завдали тварині фізичного болю, людина може бути оштрафована від 3400 до 5100 гривень Закон України. Також у власника можуть забрати тварину, якщо їй загрожує небезпека.
Згідно з Кримінальним кодексом України, за жорстоке поводження з тваринами можна сісти у в’язницю на строк від 6 місяців до 3 років. Але в Україні випадки осудження винних у жорстокому поводженні з тваринами поки що поодинокі.
Та зоозахисники вважають, що у нашій країні немає чіткої законодавчої бази, яка б захищала права тварин. Люди над ними знущаються, б’ють, викидають на вулицю, бо знають, що за це ніхто нікого не покарає.
Кожен із нас може допомогти
- Візьміть безпритульну тварину додому. За словами експертів, такі тварини найвідданіші. Вони стануть добрими друзями на довгі роки.
- Також кожен може підтримати доброчинністю будь-який притулок для тварин в Україні. Більшість із них утримуються за фінансової підтримки небайдужих людей.
- Знайшов бездомну кішечку чи песика, але не можеш взяти? Сфотографуй тварину і вистав фото на сторінку волонтерів. Для городоччан оптимально — група у Фейсбуці «Захист тварин. Городок» та Інстаграм-сторінка — 9lives_gorodok. Можливо, знайдеться для тварини господар.
- Перш ніж купувати тварину, зайди на офіційний сайт будь-якого притулку і, можливо, ти знайдеш друга, якого шукаєш.
Адреси деяких українських притулків для тварин: притулок для тварин СІРІУС, благодійний фонд Happy Paw, притулок для тварин «SOS Animals» в Пирогово, Центр допомоги бездомним тваринам «В добрые руки».
